19 лютого українці вшановують один із ключових державних символів — Тризуб, офіційно затверджений Верховною Радою у 1992 році як Малий Державний Герб. Цей знак став уособленням нашої державності, сили й прагнення до свободи.
Тризуб — символ, що промовляє без слів
Для України Тризуб — це не просто графічний елемент.Це знак нашої гідності, нашої волі та історичної пам’яті.
У його плавних лініях — тисячолітня історія боротьби.
У золотому сяйві — віра у світле майбутнє.
У кожному його штриху — дух народу, який не скорився.Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.
Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.У цей день ми вшановуємо всіх, хто відстоював і продовжує відстоювати право України мати свій символ та свою державу.
Походження тризуба
Корені цього знаку сягають глибин ранньої української історії.
Ще у період Київської Русі князі використовували подібні знаки на монетах, печатках та прикрасах. Особливо часто він зустрічається на предметах X–XI століть, що пов’язують із князем Володимиром Великим.
Для Рюриковичів
Тризуб був не гербом у сучасному
розумінні, а родовим знаком — символом
влади, походження та легітимності. Форми
його змінювалися у різних князів, але
тричленна структура залишалась незмінною. Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, збудованої в другій половині XI ст. Його зображення, як повідомляють зарубіжні українознавці, знайдено також на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни (дочки великого князя Ярослава Мудрого), на нагробнику святого Еріка (Швеція), що породичався з династією Володимира Святославича.
Після смерті Володимира Святославича знаки тризуба ще довгий час зберігалися на монетах великого князя Святополка (1015—1019 pp.), Ярослава Мудрого (1019–1054 pp.) і навіть тмутараканського князя Мстислава Хороброго. Зокрема, на монеті Ярослава Мудрого – зображення святого Георгія (друге, християнське ім'я цього князя), а на зворотній стороні – тризуба й напис «Ярославля серебро».
Від княжого знака — до герба незалежної держави
Після занепаду Київської Русі тризуб надовго зник із державної символіки. Його повернення відбулося лише у XX столітті, коли Україна знову почала боротися за власну державність.
Після Прийняття 22 січня 1918 р. IV Універсалу Центральної ради про проголошення України самостійною її голова М. Грушевський виступив з пропозицією взяти за герб УНР знак князівської влади часів Київської Русі – тризуб. Мотивував він тим, що "Українська народна республіка, ставши наново державою самостійною, незалежною, мусіла вибирати собі й державний герб.., найбільш натуральна річ для неї звернутися до тих старих державних знаків чи гербів, які вживалися нею за старих часів".
На думку М. Грушевського, найкращий такий знак – тризуб, що вживався на монетах Володимира Святославича та його нащадків. Так і було ухвалено. Проекти герба, підготовлені художником В. Кричевським, були затверджені в березні 1918 р.
Ясна річ, у такому рішенні вирішальну роль відіграла концепція історика М. Грушевського, котрий вважав, що лише Українська Народна Республіка – «єдина спадкоємиця Русі» на право визнання знаку тризуба як «державного герба».
В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки.
Коли Україна відновила незалежність у 1991 році, постало питання державних символів. Постановою Верховної Ради України «про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року N 2137-XII [7] затверджено Тризуб на герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.
Значення українського тризуба
Існує кілька
головних тлумачень цього знаку:
-спадкоємність державності від Київської Русі;
-ідея свободи:
у його формах часто вбачають слово
«воля»;
-єдність минулого, сучасного та майбутнього;
-образ сокола у стрімкому польоті — символ життя й сили.
Для українців тризуб давно перестав бути лише знаком. Це символ боротьби, який пережив заборони, переслідування і повернувся разом із незалежною державою.
Чому цей день особливо важливий зараз
У час війни державні символи стають ще вагомішими. Сьогодні тризуб — це знак незламності, честі та віри в перемогу.
Він присутній на формі військових, на прапорах, у документах і в серцях людей. Це не просто частина історії — це символ нашого сьогодення і нашого майбутнього.
Детальніше про історію Тризуба у випуску
Немає коментарів:
Дописати коментар