День Збройних сил України

День Збройних сил України на тлі повномасштабної війни в нашій країні став одним із найважливіших свят у році. Це привід віддати данину поваги усім воїнам, які віддають усе, що в них є, для захисту держави.

ЗСУ — скелет української нації, який гарантує захист, стійкість і здатність здолати найскладніші випробування століття, щоб змінити світ.

З 1991 року ми святкуємо День Збройних сил України 6 грудня. Тоді парламент ухвалив закон про створення армії, а потім військовослужбовці склали присягу українській державі.

Українське військо спирається на багатовікову історію та славні традиції. Символічно збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР. Виставка «Українське військо: 1917–1921» Українського інституту національної пам’яті розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам’яті і відновлення мілітарних традицій. https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayinske-viysko-1917-1921.

Про героїчну сторінку національно-визвольної боротьби Українського народу можна дізнатися з онлайн експозиції «УПА – відповідь нескореного народу» . https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-upa-vidpovid-neskorenogo-narodu

Виставка створена у співпраці Українського інституту національної пам’яті з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького», Галузевим державним архівом Служби безпеки України.
20 розповідей про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення,переглянувши виставку «Воїни. Історія українського війська». Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви. https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-voyiny-istoriya-ukrayinskogo-viyska
    

«Український Схід» – проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні про сучасну російсько-українську війну, про звитягу та жертовність патріотів, які на східних теренах нашої держави відстоюють її суверенітет у борні з агресором, про населення, яке страждає, виживає, бореться, про соціогуманітарні проблеми, породжені бойовими діями й тимчасовою окупацією.
                       

 

День Святого Миколая

Святий Миколай Чудотворець - один із найшанованіших українцями святих, який вважається покровителем моряків, невинно засуджених і мандрівників. Єпископ Миколай Мирлікійський був реальною історичною особистістю. Біблія описує його великі діяння: воскресіння померлих, допомога дівчатам із посагом, придушення конфліктів.

Згодом Миколай став відомим святим серед православних. Особливо його люблять діти, оскільки вірять, що добрий чудотворець дарує їм подарунки.

У нашій країні на це свято з великим нетерпінням чекають діти. За українськими традиціями Чудотворець відвідує кожну домівку і приносить подарунки малюкам. Тому дівчатка і хлопчики пам'ятають, коли в Україні День Святого Миколая, під подушкою варто шукати сюрприз.В Україні, Польщі та Словаччині діти чекають, коли прийде Святий Миколай і покладе подарунок під подушку, якщо діти були чемними протягом року. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями та вкидають їх у поштову скриньку, або кладуть на вікно. Діти, які поводилися погано, можуть очікувати знайти під подушкою різку або шматок вугілля. Різка слугує своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою та виправитися.

Кожна дитина чекає День святого Миколая. Але ж напередодні не завадить підготуватися – написати листа Миколаю, розфарбувати розмальовку, навести лад в оселі, розвісити гірлянди і прикраси, вивчити вірш.

 Йде до діток Миколай

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці
Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша,
Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,
Є чудові сни-гостинці.
                                                               Марія Пономаренко

 Є свято гарне в Україні

Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай святий із неба.
В оселю кожну зазирне.

Отець святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
                                                                          Ірина Цельняк

Ходить він завжди вночі

Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним – мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий... (Миколай)
                                                  Іван Бевз

 Зустріч

З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...

Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
                                                   Віра Паронова

У ніч святого Миколая

Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блищать зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
... Хмари, небо, зорі, рай...
Білі ангели-лілеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари —
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
— Ненечко, чи це мені?
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон...
                                                     Іванна Савицька

 Святий Миколай

Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час святого Миколая.

Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав – тому різку
Під подушкою ладнає.
                                                                   Наталя Яременко               

Добрий святий Миколай

Прийшла в гості нічка-чарунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку.

Знаю тебе, добре знаю,
Щедрий святий Микалаю.
Чекає тебе зимова пора,
Жде з нетерпінням уся  дітвора.

Приніс ти цукерки в торбинці
Та іграшки дуже гарненькі.
Я вдячний тобі за гостинці.
Для мене ти, ніби рідненький.
                                                                               Володимир Кленц

 По дорозі йде дідусь з купою пакунків

По дорозі йде дідусь з купою пакунків —
Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно,
То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців,
А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп'яткам цукерки приносить,
Ще й у Бога для усіх здоров'ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить,
Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,
Щастя, злагоди й любові у достатку мати.
Автор невідомий

 Ішов Миколай лужком, бережком

Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком,
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.

Відчиняйте двері — йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.

Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.

                                                               Слова народні

Читайте також: Найкращі дитячі книжки, які треба прочитати до Дня святого Миколая

 

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцева стадія СНІД( синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

 З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

  Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.

У всьому світі 1 грудня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто вже помер або смертельно хворий, говорять про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…

СНІД – особливо небезпечна хвороба, яка несе смертельну загрозу людству. Це інфекційне захворювання здатне за 10 - 20 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання.

  Що потрібно знати про цю небезпечну хворобу?

  Вірус СНІДу дуже дрібний, набагато менший за бактерії, проте неймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітини білих кров’яних тілець людини – основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із середини. Наслідки цього жахливі: людина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією

  Основні шляхи зараження ВІЛ-інфекцією:

- під час переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту;

- при використанні нестерильного медичного інструментарію (шприців, системи для переливання крові та ін.);

- від ВІЛ-інфекції або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів.

Інкубаційний період від моменту зараження ВІЛ до перших проявів може бути як коротким – чотири-п’ять тижнів, так і дуже довгим – декілька років. За цей період збудник СНІДу руйнує лімфоцити, що неминуче призводить до глибоких змін усієї імунної системи хворої людини.  Та було б великою помилкою думати, що СНІД вибирає собі жертви тільки серед групи ризику. Ризик інфікування на ВІЛ із більшою чи меншою ймовірністю загрожує кожній людині. Вірус-убивця розповсюджується планетою з неймовірною швидкістю. Епідемія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до тяжкої соціальної та економічної деградації суспільства.

ВІЛ-інфекція  не передається:

• через повітря;

• при розмові, кашлі і т. п.;

• при користуванні загальним посудом;

• через рукостискання;

• через поцілунок;

• через їжу;

• через предмети домашнього побуту;

• при купанні в басейні, душі;

• через спортивні предмети;

• через спілкування з домашніми тваринами;

• через укуси комах;

• при догляді за хворими.

Жодного випадку зараження Снідом не виникло при побутових контактах або при контактах на роботі.

Слабка поінформованість людей про шляхи передачі інфекції – це основна причина високих темпів поширення хвороби. 

Поради, які допоможуть Вам звести можливість зараження до мінімуму:

- будем інформовані;

- будем обачливі;

- будем розбірливі;

- будем чесними;

- будем обережними;

- не боятимемося лікарів.

На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема:

• шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною;

• розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби;

• у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції;

• зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо.

Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ.