З Днем Незалежності, Україно!

 

24 серпня — свято свободи, гідності та сили духу. Щороку в цей день ми з гордістю згадуємо історичний шлях нашої держави — від багатовікової боротьби за свободу до проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року. Це не лише державне свято, а й день, коли кожен українець відчуває особливу єдність з рідною землею, мовою, культурою та народом. Наша бібліотека щиро вітає вас із Днем Незалежності України! Ми віримо, що сила нації — в її культурі, знаннях та любові до рідного слова. У цей день хочемо нагадати, що книга — потужна зброя, яка допомагає нам зберігати пам’ять, формувати свідомість та надихати на майбутнє.  До свята ми підготували тематичну добірку літератури про історію української державності, видатних діячів, боротьбу за свободу та сучасні виклики, які переживає наша країна. Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з виставкою у читальній залі . Разом будуємо вільну, сильну та освічену Україну.

Зберігаємо пам’ять про наших героїв, підтримуємо одне одного, цінуймо мир і не зупиняємося у прагнені змінювати країну на краще. Нехай синьо-жовтий прапор завжди буде символом нашої гідності, сили та нескореності. 

 

З дітьми про емоції

Щодня у нас вирують емоції: ми радіємо, злимося, сумуємо, дивуємося... Зазвичай вміємо ідентифікувати свій настрій і знаємо, що з цим робити. Натомість у дітей емоційний інтелект тільки формується, малюки і підлітки ще не навчилися розпізнавати весь спектр почуттів і керувати ними. Книжки у цій добірці допоможуть порозумітися зі собою і тими, хто поруч. Вони – про прийняття, емпатію та взаємопідтримку, про те, що всі емоції важливі і потрібні, не варто їх знецінювати чи уникати. Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.  Навіть найсильніші емоції завжди минають.

Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

Сьогодні відбулася неймовірно тепла та емоційна зустріч з чудовими учнями 4-В класу!Ми разом поринули у світ книги Світлани Ройз "Ключі сили" і досліджували важливість розуміння та прийняття дітьми своїх емоцій.

Маленькі читачі ділилися своїми думками про те, як вони відчувають радість, сум, гнів та злість.Було дуже зворушливо спостерігати за їхньою щирістю та відкритістю.Обговорювали, як справлятися зі складними емоціями та знаходити внутрішню гармонію. Діти активно ставили запитання та шукали вирішення складних ситуацій.Важливо допомагати нашим дітям зростати емоційно здоровими.

"Велика книга почуттів", автор Ґжеґож Касдепке

Додаткові матеріали про емоції:
Ігри та вправи "Емоційний розвиток дитини"

Мультфільм для дітей та дорослих про емоції

Дидактична гра "Емоції"

Емоційний Інтелект

Чи є у вас 7 ознак емоційного інтелекту?

ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ. Що ми відчуваємо і чому? ВАШ ПСИХОЛОГ

Емоційний розвиток дітей. Як батьки можуть допомогти і не нашкодити

 

Міжнародний день Просвіти з питань мінної небезпеки: знання рятують життя !!!

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй визначила 4 квітня Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаній з розмінуванням. Цей день є важливим нагадуванням про жахливі наслідки, які несуть у собі міни та вибухонебезпечні предмети для життя людей, особливо в умовах збройних конфліктів.

Його метою є підвищення обізнаності про небезпеку мін та вибухонебезпечних залишків війни та сприяння їх знищенню.

На жаль, для України ця проблема є особливо гострою. Розв'язана росією повномасштабна війна призвела до масштабного забруднення нашої території вибухонебезпечними предметами. Міни, нерозірвані снаряди, касетні боєприпаси – все це становить щоденну загрозу для мільйонів українців.

Сьогодні, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, важливо не лише говорити про ризики, але й діяти.Потрібно завжди пам’ятати основні правила:" Не підходь!Не чіпай!101 набирай!!!"

Ось корисні ресурси, де можна дізнатися більше про правила безпеки:

ЮНІСЕФ Україна - Мінна безпека для родини:

https://www.unicef.org/ukraine/mine-safety-for-the-family

Навчаємося мінної безпеки всією родиною https://www.unicef.org/ukraine/mine-safety-for-the-family

Набір загадок про мінну небезпеку. https://www.unicef.org/.../stories/mine-safety-brainteaser

Освіторія & ЮНІСЕФ - Мінна безпека:

Поради, навчальні відео, комікси та брошури для дітей різного віку.https://osvitanow.org/mine-safety/

 

 

Сьогодні учні 5-А класу завітали до бібліотеки! Для них провели важливий та пізнавальний захід з мінної небезпеки. Діти дізналися про основні правила поводження з вибухонебезпечними предметами, розпізнавальні знаки та номери екстрених служб,взяли участь у вікторині та запам’ятали основні правила:" Не підходь!Не чіпай!101 набирай!!!" Сподіваємося, що ці знання допоможуть їм бути обережними та зберегти своє життя!

 

Міжнародний день дитячої книги

                                                    Щороку 2 квітня, в день народження данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875) відзначається Міжнародний день дитячої книги.Це свято запроваджено з 1967 р. з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги. Цей день нагадує про важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. Дитячі книги - це література, коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, коли перед дітьми постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.Якщо дітям змалечку читатимуть книжки, якщо малюк буде бачити навколо себе книги, вони стануть частиною його життя. 

Ганс Крістіан Андерсен є одним з найвідоміших казкарів нашої планети, який протягом більше сотні років надихає, заворожує і захоплює нас казками, які люблять читати не тільки діти, а й дорослі. І це не дивно,адже Ганс писав свої казки не тільки для дітей. Він хотів, щоб його казки читали і дорослі. Андерсена часто називають Великим казкарем та Королем казок. У його казках добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні і спонукає думати і співпереживати. 

Міжнародний день дитячої книги-гарна нагода завітати до бібліотеки ліцею усім класом.7-Б!!! Радію нашій зустрічі!!!

 Тут можна прочитати про життя і творчість Ганса Крістіана Андерсена

   

А ще  цікава літературна вікторина «Чарівні казки Г.К. Андерсена»  

Тож читаємо і перечитуємо улюблені твори неперевершеного «Короля казок»

Різдвяні свята

 

Різдво. Новий рік. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Різдва в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Свят-вечір — одне з найбільш важливих родинних свят та один з найбільш магічних днів, який припадає на  24 грудня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього дня постять аж до появи вечірньої Зірки, яка сповіщає, що треба разом з родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками Предвічного Бога.
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 8 січня, через два тижні після Різдва.

 Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку   Богові    за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
                                               ***

Сійся, родися,                    

Жито, пшениця,                 

Горох, чечевиця                 

І всяка пашниця,               

Знизу корениста,               

Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі

І в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

3 Новим роком

Поздоровляю!

***

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця.

На столі хлібами,

В печі пирогами!

***

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч з півміха!

На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають 25 грудня, а щедрівки виконують 31грудня, а посівають 1 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
– різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.

 Українські  колядки:

 Нова радість стала

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.

Чудесна зірка

Чудесна зірка днесь сіяє,

До Вифлеєму запрошає,

Де Спаситель народився

І в вертепі умістився.

Витай нам, зірко, ясна, мила,

Для всіх щаслива тая хвиля,

У котрій Христа звіщаєш,

Нас з неволі вибавляєш.

Тож веселімся і співаймо,

Різдво Ісуса прославляймо,

Він же дасть нам все, що треба,

Запровадить нас до неба.

Христу Дитятку поклонімся,

До Него в яслах пригорнімся,

І просім смиренно нині

Всі Його о мир в родині.

Бо де в родині мирно, тихо,

Там ізчезає всяке лихо;

Бо де згода процвитає,

Там Христос перебуває.                                   

 Українські щедрівки

***

 Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У першому - красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У другому - ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому - дрібні зірки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць - пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Красне сонце - жона його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 Дрібні зірки - його дітки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 ***

Щедрик - щедрик - щедрівочка
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.

 ***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
*** 
 Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
                                                        ***

Ой сивая тая зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць — пан господар,

Красне сонце — жона його,

Дрібні зірки — його дітки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

ОЙ, ЩЕДРІВКО

Ходить вечір, ходить ясний,

Зорями багатий,

Тихо стукає у шибку,

Щоб защедрувати.

Ти заходь, заходь до хати —

Раді тобі люди.

Якщо ти приніс щедрівку —

В домі щастя буде.

Ой щедрівко, щедрівочко,

Щедра пташко мила,

Ти своєю добротою

                                                  Нас усіх зігріла.

Міжнародний день прав людини

Щороку 10 грудня людство відзначає Міжнародний день прав людини, який, який був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році. Ця дата є нагадуванням про підписання Загальної декларації прав людини в 1948 році – документу, що став основою для міжнародного захисту прав кожної людини, незалежно від її походження, національності, статі чи переконань. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

День прав людини покликаний привернути увагу до важливості дотримання базових свобод і прав: права на життя, освіту, працю, свободу слова, віросповідання та багатьох інших.Цього року темою Дня прав людини є права і свободи для всіх, що підкреслює необхідність забезпечення рівності, справедливості та поваги до людської гідності у всьому світі.

В Україні ця дата набуває особливого значення, адже у складні часи повномасштабної війни та викликів захист прав людини стає ще актуальнішим завданням. 

Дотримання прав людини – це основа будь-якого демократичного суспільства. Тому День прав людини – це не лише нагода згадати про важливість прав і свобод, але й заклик до активних дій для їх захисту та поширення.

У бібліотеці ліцею до цього дня організованo інформаційну виставкy «Знай свої права, дитино!» 

Пам’ятаймо: права людини – це не просто слова, а основа справедливості, миру та розвитку.

6 грудня - День Збройних Сил України

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили.
За Конституцією України, армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі.Свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня захищають нашу землю від російських окупантів. День Збройних сил України був започаткований постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня  № 3528-XII у 1993 році.

Історія свята

День Збройних Сил України збігається з початком Першого зимового походу армії Української Народної Республіки.
Перший зимовий похід – похід армії Української Народної Республіки тилами червоної та добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.)
Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.
Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста».
Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого Зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги.
Сучасні захисники України завзято продовжують традиції козаків війська Запорозького, Українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, Вільного козацтва, Української Галицької та Української повстанської армій.
 В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.
Наймолодший рід сил сучасних ЗСУ – це Сили територіальної оборони. Точкою відліку для них, відповідно до закону «Про основи національного спротиву», стало 1 січня 2022 року. Передбачалось, що в мирний час у ТрО служитимуть 10 тисяч, а в особливий період, за рахунок резерву, – понад 130 тисяч військовослужбовців. Втім, уже за перший тиждень повномасштабної війни лави ТрО поповнили понад 100 тисяч добровольців. Вони прийняли бій у Київській, Чернігівській та Сумській областях, а згодом брали участь й у їхньому звільненні.
Разом з бійцями інших видів і родів військ сили ТрО обороняли Маріуполь. Брали участь у контрнаступі на Харківщині. Тримають оборону Миколаєва й Запоріжжя, звільняють Донбас та Херсонщину. Сотні бійців ТрО відзначені державними нагородами.
Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.

Сьогодні День Збройних Сил України відзначається в умовах великої війни за наш суверенітет, незалежність і право жити у вільній країні.Збройні Сили – це надійний щит і меч України. Завдяки мужності та відданості наших воїнів українці вистояли і продовжують боротися за майбутнє. Вони тримають удар ворога, безжально нищать окупанта і наближають нашу Перемогу.Єдина з народом, українська армія непереможна. Це військо, яке б’ється за світло проти темряви, за рідну землю і за наше майбутнє.

Честь і слава нашим героям! 

Вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за Україну!