Книга
— це не просто сторінки з текстом, це двері у світ мрій, знань і
доброти. Хто подружиться з книгою змалку — матиме мудрого друга на все
життя.
вівторок, 14 жовтня 2025 р.
Перший крок у чарівний світ книг
понеділок, 13 жовтня 2025 р.
Рідна мова — наша зброя, наш оберіг!!!
Рідна мова є надзвичайно важливою, адже це зв'язок з минулим, сьогоденням і майбутнім народу, скарб культури та ментальності, а також інструмент пізнання світу, формування особистості та єднання людей. Знання та шанування мови допомагає зберегти власну самобутність, поважати себе та інших, а також будувати сильне суспільство. Чому рідна мова важлива для людей. Мова є живою ниткою, що поєднує покоління, зберігаючи історію, традиції та духовну спадщину народу. За допомогою мови людина пізнає світ, висловлює свої думки, почуття, мрії та накопичує досвід. Мова відображає унікальний характер, ментальність та світогляд народу, що формує його самобутність. Без мови неможливе існування суспільства, розвиток культури, науки та мистецтва. Той, хто шанує свою рідну мову, поважає себе та інших, формує свою ідентичність. Що означає шанувати рідну мову? Читати книжки, слухати, як звучить мова, розмовляти нею правильно, щоб усім хотілося її вчити. Піклуватися про мову, як про найцінніший скарб, адже вона є частиною культурного надбання. Це допомагає зберегти її унікальність та красу, не дозволяючи їй зникнути.
РІДНА МОВА - НАША ЗБРОЯ І НАШ ОБЕРІГ!
 | |
| Виставка книг у шкільній бібліотеці |
І допоки в Україні пануватиме рідна мова - ми непереможні! А нашим ворогам нікого буде «звільняти». І тільки тоді Україна стане по справжньому вільною і незалежною назавжди!
Ролик «Українська – мова вільних людей!»
Чому варто переходити на українську? 
Тематична добірка відеороликів до Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек
Вислови видатних людей про українську мову
Що таке українська мова?
Тематична добірка відеороликів до Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек
Вислови видатних людей про українську мову
Що таке українська мова?
Вислови видатних людей про українську мову
Що таке українська мова?
середа, 1 жовтня 2025 р.
У нашому ліцеї розпочався Місячник шкільних бібліотек під гаслом:«Рідна мова — наша зброя і наш оберіг».З 1 по 31 жовтня 2025 року на всіх чекають виставки, конкурси, пізнавальні заходи та цікаві зустрічі.Це чудова нагода ще раз замислитися над силою рідного слова та його значенням у житті кожного з нас.
Цей захід щорічно відбувається з 1 по 31 жовтня в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931).У 2025 році одинадцятий місячник проводитиметься під гаслом: «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!»
Серед десяти ключових компетентностей української школи на першому місці – спілкування українською мовою.Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди, здатність реагувати засобами мови на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час, усвідомлення ролі ефективного спілкування.З 1 по 31 жовтня в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (далі – Місячник) (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931). У 2025 році одинадцятий Місячник відбуватиметься під гаслом «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!».
Бібліотеки традиційно у своїй діяльності наголошують на важливості рідної мови як для захисту та розвитку, так і для збереження культурної ідентичності.. Мова – не тільки засіб комунікації, а й головна ознака ідентичності, громадянської позиції і національної приналежності. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
Особливого значення питання рідної мови набуло в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Сьогодні кожен українець має розуміти, що значення мови є надзвичайно важливим, адже вона виступає як засіб спротиву російській агресії, як наша зброя і рушійна сила, яка об’єднує українців і весь світ, сприяє міцності нашої незалежності.
Цьогорічний Місячник консолідує зусилля учасників освітнього процесу в утвердженні та розвитку української мови, популяризації української як мови свободи й волі, а також могутньої зброї українського народу в боротьбі за незалежність і перемогу.
Інформаційні матеріали рубрики Українська мова онлайн, яка розміщена на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинськогоhttps://dnpb.gov.ua/ua/українськамова/
День захисників і захисниць
Дату для цього свята вибрали не випадково. Вона збігається з важливим християнським святом Покрови Пресвятої Богородиці. Як відомо, запорізькі козаки саме Божу Матір вважали своєю покровителькою і ставилися до неї з величезною повагою. На Січі завжди будували церкву Покрови, а з нагоди її свята проводили урочистий молебень. Козаки вірили, що Божа Матір може захистити їх у битві, а тому перед походом обов'язково молилися
Більш того, навіть на клейнодах і прапорах часто можна зустріти Богородицю з омофором, який прикриває воїнів. Через такий особливий зв'язок в цю дату також святкують і День козацтва.
В читальному залі бібліотеки підготовлена виставка до цих свят.
понеділок, 29 вересня 2025 р.
Бабин Яр -трагедія,про яку не мовчать
…Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертно ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар…»
Дмитро Павличко
Пам’ять Бабиного Яру увійшла до світової
історії як один із символів масових злодіянь нацистів проти людства під
час Другої світової війни.
За три роки німецької окупації Києва Бабин Яр став колосальною за масштабами братською могилою понад ста тисяч людей.
Бабин Яр - це історична місцина, де люди мешкали ще з часів палеоліту. Півтори тисячі років існування Києва Бабин Яр залишався околицею міста, яка завдяки своїм мальовничим ландшафтам дістала назву "Київської Швейцарії"...В роки Другої світової війни, подібно до Освенциму у Польщі, Бабин Яр в Україні став помітним символом нищення євреїв Європи під час Голокосту, що розпочався тут у вересні 1941 року з убивства майже тридцяти тисяч євреїв, а також ромів, психічно хворих, совєтських військовополонених, українських національних активістів і членів комуністичної партії, заручників із числа пересічних киян. Цих людей було позбавлено їхньої індивідуальної гідності і піддано нелюдській жорстокості та смерті. Бабин Яр став одним із найбільш травматичних місць в українському досвіді Другої світової війни.
"Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській
землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і
єврей. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія всього єврейського і
українського народу"
Іван Дзюба, український письменник і дисидент, 29 вересня 1966 року
Історична довідка
29-30 вересня - дні пам'яті з нагоди подій у Бабиному Яру: виставка-пам'ять в бібліотеці.
Пам'ятаємо про Бабин Яр …
Навколо крутих глинистих схилів Бабиного Яру тривалий час були пустища та дикі чагарники. До Великої Вітчизняної війни це була малонаселена північна околиця Києва, на території якої військові проводили свої навчання. На початку 1940-х років було прийнято рішення про влаштування тут лижної бази, побудувати яку не судилося…
Фашисти зайняли Київ 19 вересня 1941 року. Вже 27 вересня вони запустили конвеєр смерті: розстріляли 752 душевнохворих – пацієнтів психіатричної лікарні імені Івана Павлова, розташованої неподалік Бабиного Яру.
27-28 вересня на стінах будинків з'явилося оголошення:
"Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше.
Хто не підпорядкується цьому розпорядженню, буде розстріляний.
Хто займе жидівське мешкання або розграбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний".
Цей текст також було надруковано російською й німецькою.
...Нескінченна процесія простяглася вздовж вулиці Мельникова. На роздоріжжі з нинішньою вулицею Дорогожицькою, майже біля воріт єврейського кладовища, було розміщено оповиті колючим дротом протитанкові "їжаки". Тих, хто потрапляв за дріт, назад уже не випускали. Далі у людей забирали документи й речі, наказували роздягатися, вишикували шеренгами на схилах яру й поливали смертоносним свинцем. Після розправи з черговою "партією" знаходили і добивали поранених. Потім все повторювалося знов. На вбитих падали нові й нові жертви, поступово заповнюючи, здавалося б, бездонний яр. Аби заглушити крики приречених, голосно грала музика, а над яром безперервно кружляв літак.
Дуже швидко мешканці Києва зрозуміли справжні масштаби трагедії. Про події, що відбувалися в Бабиному Яру, почали говорити не тільки пошепки, а й уголос.
6 листопада 1941 року спадковий православний священик (у його родині священики не переводилися 300(!) років), архімандрит Олександр (Вишняков) виступив перед киянами зі словами: "Фашистські розбійники напали на нашу Батьківщину... Церква Христова благословляє всіх православних на захист священних границь". Зразу після цього його схопили й доправили до Бабиного Яру. Тут православного священика відокремили від приведених на розстріл євреїв, комуністів, підпільників і партизанів. Його роздягнули, прикрутили колючим дротом до хреста й підпалили. Після цього палаючий хрест з людиною штовхнули в яр...
За даними айнзацгрупи "Ц" (спеціального загону німецької поліції, СД і СС) зазначалося, що протягом 29 і 30 вересня було вбито 33771 особу (і ця кількість розстріляних не включає дітей до трьох років, яких теж розстрілювали впродовж цих двох днів, але не рахували). Одночасно з "вирішенням єврейського питання" в Києві так само вчинили і з циганами (ромами), знищивши тільки в перші дні масових розстрілів п'ять циганських таборів. В яру знищували в'язнів розташованого неподалік Сирецького концтабору, заручників, засуджених до смерті підпільників та українських патріотів. ані про це збереглись у німецьких документах. Історики вважають, що розстріли євреїв тривали до 3 жовтня 1941 року.
Також у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Загалом за період окупації за різними оцінками тут було знищено від 70 до 200 тисяч людей (найчастіше в різних документах значиться 100 тисяч).
…Коли наприкінці літа 1943 року стало зрозумілим, що невдовзі окупанти будуть вимушені залишати Київ, вони вирішили прибрати сліди своїх злочинів і руками військовополонених з Сирецького концтабору провели акцію зі спалення тіл убитих. Під пильним наглядом нацистів і місцевих поліцаїв в'язні табору розкопували схили яру, витягали тіла і складали їх на спеціальних помостах з металевих рейок і кам'яних плит, принесених із сусіднього єврейського кладовища. Потім ці моторошні штабелі обливали бензином і спалювали.
Проте гітлерівцям не вдалося повністю знищити сліди своїх злодіянь. Небагатьом приреченим на смерть таки пощастило вирватися з яру (з Бабиного Яру врятувалося лише 29 людей). Серед врятованих була й тридцятирічна актриса лялькового театру Діна Миронівна Пронічева (Діна Миронівна Вассерман (1911-1977). Вона на власні очі бачила майже всі подробиці масового вбивства. Ось уривок з її свідчення:
"Перед очима моїми людей роздягали, били, вони істерично сміялися, мабуть, божеволіли, ставали за кілька хвилин сивими. Немовлят виривали в матерів і кидали вгору через якусь піщану стіну, усіх голих шикували по дві-три людини та вели на якесь узвишшя до піщаної стіни, у якій були прорізи. Туди люди входили й не поверталися".
Відомості про події, що сталися в Бабиному Яру, як незаперечні факти звірств гітлерівців на окупованих територіях, були долучені до обвинувачень під час Нюрнберзького процесу над гітлерівськими злочинцями.
В памʼять про трагедію
Багато років у Бабиному Яру не було жодного пам'ятного знака, який
би нагадував про події 1941–1943 років. "Над Бабьим Яром памятников
нет..." – так починається вірш Євгена Євтушенка, написаний 1961 року
під враженням від поїздки до Києва і зустрічі зі свідком тих подій –
письменником Анатолієм Кузнєцовим. Лише 1966-го року, після резонансного
мітингу громадськості, присвяченого 25-річчю розстрілу євреїв у
Бабиному Яру, у верхів'ї яру було зведено тимчасову стелу. У тому
мітингу брав участь і відомий радянський письменник-дисидент Віктор
Некрасов, якому належать слова: "Так, у Бабиному Яру були розстріляні
не тільки євреї, але тільки євреї були розстріляні тут лише за те, що
вони були євреями". Того самого року світ побачила і значно скорочена
версія роману-документа Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр".
Було оголошено конкурс проектів пам'ятника на місці трагедії. На конкурс було подано багато цікавих проектів, але радянські чиновники зупинили свій вибір на помпезному, але доволі безликому пам'ятнику «Радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами у Бабиному яру», який було відкрито 2 липня 1976 року. У композиції пам'ятника немає навіть і натяку на національності жертв. І лише в 1991 році у Бабиному Яру біля основи цього монумента до напису українською мовою було додано плити з написами російською та ідиш.
Після 1991 року, коли Україна здобула незалежність, ситуація стала
змінюватися. Ближче до місця розстрілів була встановлена менора -
єврейський національний символ.Водночас, над уцілілим у первинному вигляді відгалуженням Бабиного
Яру звели пам'ятник "Менора" у вигляді єврейського символу –
семисвічника. Барельєф на менорі зображує біблійну сцену –
жертвопринесення Авраама, а поруч на двох каменях українською та ідиш
викарбовано слова з Біблії: "Голос крові брата твого волає до Мене із
землі".
На початку третього тисячоліття, до 60-х роковин трагедії, в парку, свого часу влаштованому над замитим яром, було встановлено пам'ятник "Дітям, розстріляним у Бабиному Яру".Вважається, що саме він зараз є найбільш символічним відображенням тієї трагедії. Невелика, але зворушлива бронзова композиція зображає кілька ляльок, що назавжди втратили своїх маленьких господарів. Жертвами Яру стали насамперед єврейські діти, і про це нагадує капелюшок-кіпа на голові ляльки-хлопчика, яка ледь тримається на зламаній шиї.
Було оголошено конкурс проектів пам'ятника на місці трагедії. На конкурс було подано багато цікавих проектів, але радянські чиновники зупинили свій вибір на помпезному, але доволі безликому пам'ятнику «Радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами у Бабиному яру», який було відкрито 2 липня 1976 року. У композиції пам'ятника немає навіть і натяку на національності жертв. І лише в 1991 році у Бабиному Яру біля основи цього монумента до напису українською мовою було додано плити з написами російською та ідиш.
 |
| "Менора" |
На початку третього тисячоліття, до 60-х роковин трагедії, в парку, свого часу влаштованому над замитим яром, було встановлено пам'ятник "Дітям, розстріляним у Бабиному Яру".Вважається, що саме він зараз є найбільш символічним відображенням тієї трагедії. Невелика, але зворушлива бронзова композиція зображає кілька ляльок, що назавжди втратили своїх маленьких господарів. Жертвами Яру стали насамперед єврейські діти, і про це нагадує капелюшок-кіпа на голові ляльки-хлопчика, яка ледь тримається на зламаній шиї.
Монумент «Ромська Кибитка» у пам'ять про жертви Геноциду ромів 1941—1943 років, відкритий 23 вересня 2016 року. Автор — архітектор Анатолій Ігнащенко. До цього на території заповідника кілька років існував пам'ятний знак у вигляді каменя з написом: «В пам'ять про ромів, розстріляних у Бабиному Яру».
 |
| «Ромська Кибитка» |
Також є пам'ятні знаки, що нагадують про розстріляних пацієнтів
психіатричної лікарні імені Івана Павлова, про розстріляного
архімандрита Олександра (Вишнякова) (1890–1941), про закатовану
гестапівцями київську підпільницю Тетяну Маркус (1921–1943), про
українських патріотів – жертв нацизму, серед яких згадано ім'я і
талановитої поетеси Олени Теліги (1906–1942), про поневіряння вивезених
до Німеччини трьох мільйонів "остарбайтерів", про Куренівську трагедію
1961 року…
 |
| Хрест на пам’ять про загиблих у Бабиному Ярі оунівцях. |
14 травня 2020 року відкрито символічну синагогу «Місце для роздумів»,створена за проєктом німецького архітектора Мануеля Герца.Символічна синагога - це 11-метрова конструкція у вигляді книги, яка відкривається та закривається за допомогою спеціальних механізмів.Вона виготовлена зі сторічної дубової деревини, яку збирали зі старих закинутих споруд по всій Україні.
 | ||||||||
| «Місце для роздумів» |
 |
| «Дзеркальне поле» |
 | |||||||||
| Інсталяція «Погляд у минуле» розміщена на проспекті Перемоги |
 |
| Інсталяція «Погляд у минуле», присвячену 60-й річниці Куренівської трагедії |
6 жовтня 2021 року був представлений ще один об'єкт — «Кристалічна стіна плачу» авторства художниці-концептуалістки Марини Абрамович.
 |
Кристалічна стіна плачу |
пʼятниця, 26 вересня 2025 р.
Уроки Сухомлинського про вічне
Учитель, герой і поет
З серцем палаючим Данко
Справжній палкий гуманіст
Щастя творив до останку
Григорій Орел
Василь Сухомлинський був видатним педагогом і письменником, який присвятив усе своє життя дітям, навчаючи їх людяності, доброти та любові до навколишнього світу через свої твори. Його казки, оповідання та притчі вчать дітей бути чуйними, поважати старших, любити природу та рідну землю, а також формують їхній естетичний світогляд.
Видатний український педагог понад 35 років працював учителем та директором школи.
Він написав майже 1500 оповідань, казок, легенд і притч для дітей.Його книги видаються масовими накладами багатьма мовами світу, зокрема його праця «Серце віддаю дітям» є всесвітньо відомою.
Твори Сухомлинського вчать дітей людяності й доброти, формують у дітей доброту, чуйність, повагу до інших та вміння відрізняти добрі вчинки від недобрих.Діти вчаться бережливо ставитися до природи, спостерігати за нею і любити її, сприймати красу навколишнього світу.
Його казки допомагають формувати в молодших школярів духовні та родинні цінності.
Сухомлинський вважав, що виховання має базуватися на доброті, позитивному прикладі та глибокій любові до дітей.
Він цілеспрямовано формував у дітей вміння бути маленькими філософами, осмислювати світ і ставити себе на місце інших.Для цього він використовував різноманітні форми роботи, записуючи свої спостереження у педагогічний щоденник, а потім перетворюючи їх на цікаві та повчальні історії.
Видатний український педагог понад 35 років працював учителем та директором школи.
Він написав майже 1500 оповідань, казок, легенд і притч для дітей.Його книги видаються масовими накладами багатьма мовами світу, зокрема його праця «Серце віддаю дітям» є всесвітньо відомою.
Твори Сухомлинського вчать дітей людяності й доброти, формують у дітей доброту, чуйність, повагу до інших та вміння відрізняти добрі вчинки від недобрих.Діти вчаться бережливо ставитися до природи, спостерігати за нею і любити її, сприймати красу навколишнього світу.
Його казки допомагають формувати в молодших школярів духовні та родинні цінності.
Сухомлинський вважав, що виховання має базуватися на доброті, позитивному прикладі та глибокій любові до дітей.
Він цілеспрямовано формував у дітей вміння бути маленькими філософами, осмислювати світ і ставити себе на місце інших.Для цього він використовував різноманітні форми роботи, записуючи свої спостереження у педагогічний щоденник, а потім перетворюючи їх на цікаві та повчальні історії.
Діти повинні жити у світі краси,
гри, казки,музики, малюнка,
фантазії, творчості.
В. Сухомлинський
Напередодні річниці від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського до шкільної бібліотеки завітали учні 3-Б класу. На них чекала цікава та пізнавальна зустріч, присвячена видатному українському педагогу й письменнику.
Наприкінці зустрічі школярі поділилися своїми думками про те, що означає бути добрим і чому важливо допомагати іншим — саме так, як навчав Василь Сухомлинський.
Додаткові матеріали:
Підписатися на:
Дописи (Atom)