Мова – духовний скарб нації. Щорічно 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови.
Кожен із народів нашої планети має свою
рідну, унікальну і неповторну мову. Українці спілкуються українською.
Українською співає колискові, сміється і плаче наш величний український
народ.
Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова,
Мова – матері уста.
І. Багряний
Нині українська мова є однією з
найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Вона є рідною не тільки для
більшості населення нашої країни, рідною її вважає близько 50 мільйонів
людей на нашій планеті. Мова – духовне багатство кожного народу, один із
показників його свідомості. Рідна мова і пісня завжди були на сторожі
духовності і культури народів. Національна мова входить у поняття
національної культури. Не буде мови – не буде народу, а не буде народу –
не буде нації, а як не буде нації – не буде держави. Втрата мови
призводить до втрати самобутності народу.
Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носіями рідної мови. Павло Мовчан
Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів. За часів
Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні.
Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й
підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки
заборон довелося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра
Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що
"малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до
болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька
Січ, Україна, козак...
XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму,
весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. До
розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана
Нечуя-Левицького, Панаса Мирного. Нездоланність людського духу
виявляється в тому, що в найжорстокіші, найпохмуріші часи з'являються
справжні співці свободи. Їхнє слово стає гострою зброєю, його будь-яка
тоталітарна влада настільки боїться, що починає ув'язнювати борців,
навіть нищити. Факти нашої української історії підтверджують це, на
жаль, надто яскраво.
Разом з іменами українських письменників Бориса Антоненка-Давидовича,
Олени Теліги, Василя Стуса, Василя Симоненка, Остапа Вишні і
багатьох-багатьох інших згадується все колись чуте чи бачене про
сталінські "гулаги", масові репресії і розстріли, жорстокі катування у
в'язницях, про ті різні періоди моральної задухи, в якій жила наша
нація, про часи, коли панував страх, ненависть, підозри, коли доноси
вважалися нормою життя і геройським вчинком. І все ж навіть через ці
тернові нетрі неправди й тиску пробивалося рідне слово, іноді
понівечене, скривавлене, але все-таки живе.
Нині у світі існує 6 тис. розмовних мов!
Близько половині з них загрожує зникнення. Фахівці стверджують, що мові
загрожує зникнення вже тоді, коли її, з різних причин, перестають
вивчати і вживати більше 30% носіїв цієї мови!
ЮНЕСКО прагне підтримувати розвиток
кожної з мов світу, як «ознаку культурної приналежності особи». Про
«підтримку мовного і культурного різноманіття та багатомовності» було
оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка проходила
26.10-17.11. 1999 р. у Парижі.
Історія виникнення Міжнародного дня
рідної мови має трагічний початок. У Бангладеші 21 лютого 1952 року
влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони
на використання в країні бенгальської мови. Із 2000 року Міжнародний
день рідної мови відзначають по всьому світу.
Українці! Пам’ятайте! Поки жива наша
мова – живе наш величний і могутній народ! Народна мудрість гласить:
«Відберіть у народу все, і він все зможе повернути, відберіть у нього
мову – і він ніколи вже не зможе створити її». Досконало знати, любити,
берегти і захищати нашу рідну українську мову – обов’язок кожного з нас!
"Молитва до мови" Катерини Мотрич
Мово моя українська! Пресвятая Богородиця мого народу!
Від наших пращурів, чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена.
Мова рідна! Мудра Берегине, що не даєш згаснути земній славі народу нашого та тримаєш його на небесному олімпі волелюбності і гордості духу.
Мово! Ти стоїш на чатах вівтаря національного храму і не вмер і не перевівся рід наш прадавній.
Ти множиш цей люд веселий і щирий, свято український, хрещений талантами та невмирущим скарбом традицій і пісень, наповнюєш душі Божественним сяйвом сонячно – блакитним бо то є кольори життя і вищого знамена.
Мова наша! Життєдайна криниця на неосяжній дорозі людської долі! Твої джерела б’ють з правічних глибин матінки – землі, тому й вогненна така. Купаються в тобі нічні зорі, тому й чарівна така, кохаються в тобі вуста матері, тому й ласкава така.
Зцілюєш ти втомлених духом, даєш наснагу, здоров'я та довгий вік, даруєш безсмертя тим, хто живе Тобою і вдихає Тебе, молиться словом Твоїм.
Прости нас, Мова! Прости гріхи наші вільні і невільні, великі й малі, прости той звабний плід та отруйне зілля, що увійшли в нашу кров та плоть і густо вродили. На горе нащадкам.
Прости і онови цю велику страждальну землю, на якій диявол правив свій бенкет. Де здичавілі й сп’янілі янголи забули Бога свого та Святі закони. Прости нас, звироднілих нащадків великого козацького роду, що увірили лукавим пророкам землі чужої, зрадивши самих себе.
Повернися, Рідна, до всіх нас, до кожної оселі та родини. Де б ми не були. Закликаємо тебе із нетрів забуття, висвячуємо святою водою і вогнем лампад, відданою любов’ю синів і доньок, цілуємо лик твій святий і скорботний, матір Божа, Берегине, Мова українська!
Прости! Воскресни! Розродись! Заквітни вічно живим і молодим народним словом. Україну возвелич і порятуй на віки – віків. Амінь!
AФОРИЗМИ ПРО МОВУ
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається (Олесь Гончар).
Мова росте елементарно і разом з душею народу (Іван Франко)
Мова – духовне багатство народу (Василь Сухомлинський).
Народ, що не усвідомлює значення рідної
мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає і відрікається,
виконує над собою самовбивство (Юрій Шафраник).
Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце (Г. Лаубе).
Мова – одяг думок (Семюел Джонсон).
Добре виражена думка добре звучить усіма мовами (Джон Дроділен)
Хто не знає іноземних мов, той нічого не розуміє і в своїй (Йоганн Вольгфанг Гете).
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й.Г. Гердер).
А ви знаєте,що :
- Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною.
- Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
-
За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська
— 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68%
відповідно) і лише потім — російська (62%).
- В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
-
Українські слова вперше було згадано в 448 році: візантійський історик
Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на
території сучасної України, записав слова «мед» і «страва».
-
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста,
руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою
української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
- В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
- Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
-
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12
синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір,
кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
- Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
- Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».
