День української писемності та мови

 Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

 

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

    Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

  Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ – зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
     Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

У День української писемності та мови за традицією:
1. Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.
2. Відзначають найкращих популяризаторів українського слова.
3. Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
4. Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. 

Конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу.

  

19 цікавих фактів про українську мову:

1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
3. У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
5. За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
6. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
12. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
13. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
17. Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

Боролись! Боремось! Поборемо!

14 жовтня відзначаємо День захисників і захисниць України та 80-річчя створення Української повстанської армії.

Сьогодні, коли Україна відстоює незалежність у повномасштабній війні з Російською Федерацією, обидві пам’ятні дати тісно переплітаються. Їх поєднують боротьба за державність проти московського режиму і тяглість військових традицій.

Щоб вшанувати сучасних захисників і захисниць України та воїнів УПА, Український інститут національної пам’яті розпочинає інформаційну кампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!».

Ми маємо на меті показати тяглість боротьби за державність і військових традицій, а також зв’язок поколінь, які втілювали і втілюють цю боротьбу.

Для українців сьогодні слова «захисник» і «захисниця» – не формальність чи красива фраза. Після 24 лютого 2022 року для всіх цивільних громадян України захист, який неймовірно дорогою ціною надають наші оборонці, – це те, що справді рятує від масових смерті, каліцтв, тортур, ув’язнень та переслідувань. Натомість у тимчасово окупованих містах і селах російський режим чинить злочини, які світ думав, що після Другої світової війни залишилися в минулому.

Розпочата Росією війна у 2014-му, а потім і повномасштабне вторгнення спонукали сотні тисяч українців узяти до рук зброю і стати захисниками.

Водночас цей феномен не є виключно сучасним явищем. Ми маємо приклади з нашого минулого, коли українці масово підіймалися на збройну боротьбу за право на свободу та ідентичність. Один із таких прикладів – історія Української повстанської армії. Ця військово-політична формація українського національно-визвольного руху прагнула відновити українську державність у час, коли світ був охоплений Другою світовою війною, а на землях України два тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – коїли масові злочини.

УПА стала продовженням визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, а також Української військової організації та Організації українських націоналістів, які виникли після та у відповідь на втрату незалежної української державності на початку 1920-х.

Українська повстанська армія була створена в 1942 році. Вона діяла під час Другої світової війни, воюючи спершу з німецькою окупаційною армією. А коли нацистський режим був знищений та засуджений, УПА продовжила боротьбу проти ще одного тоталітарного режиму – комуністичного. Під час Другої світової війни повстанське підпілля діяло в  усіх регіонах України – від Галичини до Криму і Донеччини. Детальніше про діяльність у Центральній та Східній Україні  в тематичному ролику та інтерв’ю з істориком Іваном Патриляком.

Радянський режим зумів у свідомості багатьох затаврувати упівців як «посібників нацистів». Наратив «українці були на боці фашистів, а російський народ здобув перемогу над фашизмом» радянській пропаганді вдалося поширити у світі. Сьогодні на цих радянських пропагандистських штампах Росія  будує свою пропаганду, звинувачуючи українців у нацизмі лише за прагнення мати незалежну державу і готовність відстоювати її. Щоб не бути вразливими до провокацій російської пропаганди, мусимо досліджувати і знати свою історію включно з її непростими сторінками. 80-річчя УПА – добра нагода для цього.

Сьогодні Збройні сили України воюють із тим же ворогом, з яким вела боротьбу УПА. Століттями в Росії, попри декларативну зміну вивісок, відроджується політичний режим, який за своєю суттю є імперським, авторитарним і нацистським.

Віримо, що саме в наш час ця боротьба може завершитися перемогою. Це важливо для України – для самого існування нашої ідентичності, культури та держави, адже неможливо не помічати, що російський режим націлений на геноцид українців. Але це також важливо для всього цивілізованого світу. Тому що від результатів цього без перебільшення екзистенційного протистояння залежить, хто здобуде перевагу – демократії і міжнародний порядок, заснований на правилах та повазі, чи імперії й тиранії.

Взаємозв’язок між різними поколіннями борців за Україну проявляється також у спадковості військових традицій. Зокрема, гасло «Слава Україні!» у 2018 році стало офіційним військовим вітанням. А пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном ОУН, – тепер марш українського війська.

Мазепинка – головний убір Українських січових стрільців, поширена у Галицькій армії, Карпатській Січі та найупізнаваніший елемент однострою УПА – від 2017-го є офіційним головним убором Збройних сил України.

Цьогоріч Президент України запровадив відзнаку «Хрест бойових заслуг» для відзначення військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань за видатну особисту хоробрість і відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя і безпосереднього зіткнення із супротивником; видатні успіхи в управлінні військами під час ведення воєнних дій. Ця державна нагорода візуально та символічно відтворює відзнаку УПА, створену знаним  повстанським художником Нілом Хасевичем.

 Детальніше про історію Української повстанської армії – в інформаційних матеріалах, які підготував УІНП.

До 14 жовтня Український інститут національної пам’яті презентував відеопроєкт «Нескорені» 

 

 За матеріалами Українського інституту національної пам’яті .

14 жовтня.День в історії України

Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх на інші дні? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.

Українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.

Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.

У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом. Це день захисника. Тієї людини, яка покладає усі свої сили аби захистити найдорожче.

Покрова Пресвятої Богородиці

Це свято сягає корінням часів хрещення Київської Русі. Є декілька легенд про події того історичного періоди. Всі вони пов’язані з містом Константинополем та появою Богородиці на Землі. Найпоширенішою є легенда про Аскольда та його військо, коли вони намагалися захопити центр православ’я. Тоді жителі столиці Візантії звернулися до Богородиці із молитвами. Пресвята Діва спустилася та вкрила їх. І константинопольці зникли із поля зору ворогів. У народі кажуть, що Аскольд був настільки вражений таким чудом, що після побаченого прийняв християнство. З тих пір Пресвяту Богородицю вважають покровителькою та захисницею народу.

День Українського козацтва

       Образ українського козака є одним з найупізнаваніших у світі. Дужий чоловік з оселедцем та у шароварах, який захищає територію своєї країни. Приписували українським козакам різне – й екстрасенсорні здібності, і надзвичайну силу, ба навіть, зв’язки з потойбічними силами. Але попри це, є чимало історій про віру козаків у Діву Марію. Власне Покрова Пресвятої Богородиці була для козаків дуже значимим святом. Цього дня засідала так звана Козацька Рада, на якій обирали отамана. На Покрову запорізькі козаки поверталися на зимування до своїх хуторів чи зимівниках.  Після знищення Катериною ІІ Запорізької Січі козаки взяли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

День створення Українсько-повстанської армії (УПА)

За традиціями предків-козаків послідували й українські повстанці. Бійці УПА воювали відразу з двома силами – гітлерівськими та радянськими. Їх основною ціллю була незалежність України. Вони вважали Покрову опікункою українського війська, тому символічним є день заснування УПА саме 14 жовтня.

День захисників і захисниць України

Потреба у загальнодержавному святі про захисників України особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави. Також в українському суспільстві внаслідок реакції на російсько-українську війну підсилилися тенденції декомунізації — відмови від радянських символів і свят.

Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України №806/2014
з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Цим же указом скасовано указ Президента України Леоніда Кучми 1999 р., яким встановлювалося свято — День захисника Вітчизни, що відзначалося щорічно 23 лютого.

14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України».Це свято тих, хто захищає територіальну цілісність і незалежність України сьогодні.

Тож нині, під час російсько-української війни, Покрова, як і багато століть тому, захищає усіх героїв-воїнів України від ворога. Для того, аби усі українці могли жити під світлим та, що найважливіше, мирним небом.

Інтернет-семінар "Особливості діяльності бібліотеки закладу освіти в сучасних умовах: запитання та відповіді. Організація роботи з бібліотечним фондом"

 

21 вересня 2022 року наша бібліотекавзяла участь в інтернет-семінарі "Особливості діяльності бібліотеки закладу освіти в сучасних умовах: запитання та відповіді. Організація роботи з бібліотечним фондом".

Організаторами інтернет-семінару виступили КЗ "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" ,ЗОР Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського.

Завідувач відділу формування інформаційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського Лобановська Інна Георгіївна висвітлила теми: “Фонд шкільної бібліотеки. Комплектування. Облік”, “Актуалізація фонду бібліотеки закладу освіти” і “Перевірка фонду”, де окреслила основні напрями та особливості формування інформаційного ресурсу шкільної бібліотеки в сучасних умовах. Вона також відповіла на численні запитання, отримані в ході онлайн-опитування та під час семінару.

Як учасник семінару  оновила інформацію про основні положення роботи з фондом бібліотеки освітнього закладу (моделювання, комплектування, облік, поточна робота, перевірка фонду, вилучення документів), ознайомилася з нормативною базою з цього напряму діяльності, з’ясувала питання щодо актуалізації фонду документів у сучасних умовах.

Щиро вдячна організаторам семінару за надану актуальну фахову інформацію, яку можна використати в своїй роботі.

21 вересня – Міжнародний день миру

З 1981 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН 21 вересня стало днем всесвітньої відмови від насильства та вогню.
В Україні День миру відзначають з 2002 року, згідно з Президентським Указом від 5 лютого 2002 року. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Мир не означає програти війну, мир – це щоденна праця кожного громадянина задля вдосконалення, розвитку і заможного майбутнього.
ООН закликає всі країни світу зупинити військові дії та припинити проливати кров. Цей день для того, аби спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацією та практичним досвідом його досягнення.

Єдині вимоги до учнів щодо використання та збереження підручників

 

Дорогий друже!

Держава витрачає багато коштів для того, щоб ти мав підручник.

Тож нагадуємо про Єдині вимоги до учнів щодо використання та збереження підручників.

1. Учні зобов'язані дбайливо ставитись до підручників і книг як бібліотечних так і власних.

2. При отриманні підручників з бібліотеки слід переглянути їх і при виявленні дефектів повідомити бібліотекаря; якщо підручник має незначні пошкодження, відремонутвати його.

3. Якщо учень втратив чи пошкодив підручник, він повинен повернути до бібліотеки такий само або замінити його іншим, який бібліотекар визначить рівноцінним за змістом і вартістю.

4. До учнів, які недбайливо ставитимуться до підручників, застосовувати заходи громадського впливу.

5. Стан підручників під час оглядів і конкурсів, а токож при отриманні з бібліотеки оцінювати таким чином: 10-12 балів - "Відмінно"- підручником користувались, ушкоджень, брудних місць та креслень немає. 7-9 балів - "Добре"- стан добрий, але є незначні ушкодження, забруднення та інше. 4-6 балів - "Задовільно"- підручник має суттєві пошкодження, багато брудних місць, але придатний для використання. 1-3 бали - "Незадовільно"- підручник у незадовільному стані, має суттєві пошкодження, непридатний до використання.

Результати вибору проектів підручників для учнів 5 класів на 2022/2023 навчальний рік.

Заболотний О.В.	Українська мова
Заболотний О.В.	Українська література
Ніколенко О.М.	Зарубіжна література
Джоанна Коста	Англійська мова
Істер О.С.	Математика
Гущина Н.І.	Здоров`я,безпека та добробут
Коршевнюк Т.В.	Пізнаємо природу
Щупак І.Я.	“Україна і світ:вступ до історії та громадянської освіти”підручник інтегрованого курсу
Ривкінд Й.Я.	Інформатика
Масол Л.М.	«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу
Мартинюк О.О.	Етика
Мацькович М.Р.	Польська мова