Календар знаменних і пам`ятних дат

2021 рік проголошено Організацією Об’єднаних Націй:

Міжнародним роком миру і довіри
Міжнародним роком овочів і фруктів
Міжнародним роком творчої економіки для сталого розвитку

Міжнародні десятиріччя за рішенням ООН

2013 – 2022 роки – Міжнародне десятиріччя зближення культур
2014 – 2023 роки – Десятиріччя стійкої енергетики для всіх
2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиріччя осіб африканського походження
2016 – 2025 роки – Десятиріччя дій ООН з проблем харчування
2018 – 2028 роки – Міжнародне десятиріччя дій «Вода для сталого розвитку»
2019 – 2028 роки – Десятиріччя ООН щодо сімейних фермерських господарств
2019 – 2028 роки – Десятиріччя миру на згадку про Нельсона Манделу
2021 – 2030 роки – Десятиріччя Організації Об’єднаних Націй з відновлення екосистем
2021 – 2030 роки – Міжнародне десятиріччя науки про океан в інтересах стійкого розвитку

ЄС оголосив

м. Лахті (Фінляндія) – «зеленою» столицею Європи
м. Тімішоара (Румунія) – культурною столицею Європи

ЮНЕСКО оголосила

м. Тбілісі (Грузія) – Всесвітньою столицею книги – 2021

На державному рівні

Президент України оголосив 2021 рік:
2020/2021 навчальний рік – Рік математичної освіти в Україні
2018 – 2027 роки – Десятиріччям української мови
Постанови Верховної Ради України про відзначення:
150-річчя з дня народження Лесі Українки
150-річчя з дня народження Василя Стефаника
2021 року в Україні відзначатимуться знаменні події:
30 років (24 серпня 1991 року) з часу прийняття Акту проголошення незалежності України
25 років (28 червня 1996 року) з дня прийняття Конституції України

Постанова “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році” (управління Апарату Верховної Ради України)

Постановою визначається перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2021 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті.
Згідно з затвердженим Постановою Додатком, у 2021 році будуть, зокрема, відзначатися:
1075 років із часу першої писемної згадки про місто Вишгород (946);
400 років із часу Хотинської битви (липень–жовтень 1621);
225 років із часу заснування в місті Умані Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України (1796);
200 років із часу заснування Миколаївської астрономічної обсерваторії (нині – науково-дослідний інститут “Миколаївська астрономічна обсерваторія”) (1821);
100 років із часу створення Мліївської дослідної станції садівництва (нині – Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України) (1921);
100 років із дня заснування державного степового заповідника “Асканія-Нова” (нині – Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України) (08.02.1921);
100 років із дня заснування національної гідрометеорологічної служби (19.11.1921);
30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України (24.08.1991);
30 років із дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України (01.12.1991);
30 років із дня створення Збройних Сил України (06.12.1991);
25 років із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України (28.06.1996);
25 років із дня введення в обіг національної грошової одиниці – гривні (02.09.1996);
25 років із дня заснування Конституційного Суду України (16.10.1996).
Також відзначатимуться ювілеї, які стосуються видатних особистостей
Серед Днів пам’яті, які внесені до Постанови:
100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921–1923 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021);
80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30.09.1941, День пам’яті – 29.09.2021). Трагедія стала символом “Голокосту від куль” і символом нацистської політики знищення людей в Україні. Нацисти також вчиняли подібні злочини у Харкові (Дробицький Яр), Дніпропетровську (нині – місто Дніпро), Рівному (урочище Сосонки), Луцьку, Вінниці, Дрогобичі та інших місцях;
75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946–1947 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021).
Пропонується відзначити таку подію світової історії, як 75 років з дня створення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (04.11.1946).

 

           Шкільна бібліотека щиро вітає усіх  з початком нового навчального року,

Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів.          Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!

 

День пам'яті та примирення.День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

День Пам’яті і примирення, День Перемоги для всіх – особливі дні. Подвиг, здійсненний нашими дідами і прадідами, настільки великий, що його масштабність із часом стає лише яскравішою і помітнішою. Ці дні викликають відчуття безмежної гордості за наш народ та водночас уособлюють героїзм і вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійснених мрій і задумів. Ми у вічному боргу перед тими, хто в жорстокій битві отримав Славетну Перемогу, хто у післявоєнні роки відбудовував зруйновану країну.

«1939--1945. Ніколи знову» -- ролик до відзначення 8 та 9 травня

Ця війна стала найкривавішою і найжорстокішою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. В ці дні акцентуємо на людському вимірі, а не лише на геополітичних чинниках, військовій стратегії й тактиці, згадуємо і вшановуємо звитягу ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його, а також інших, кого торкнулась війна –військовополонених, остарбайтерів, підпільників, дітей, жінок, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно. Вже сім років ми захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє і розбудовувати свою державу. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. Тому молоде покоління українців повинно знати та пишатися тим, як переможно українська армія, силові структури та добровольчі батальйони звільняли міста Сходу України в 2014 році від російських окупантів.

В рамках проведення «Уроків звитяги» для учнів 5-11 класів у шкільній бібліотеці діти ознайомилися з літературною виставкою «Подвиг не має забуття».Представлені матеріали виставки вкотре нагадують, що ми не маємо морального права забувати тих, хто поліг на фронтах Другої світової війни і здобував Велику Перемогу. Документальні кадри тих часів познайомили школярів з юними героями Другої світової війни, нагадали про героїв рідного краю, присутні вшанували пам’ять всіх загиблих хвилиною мовчання.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.

 

35 років Чорнобильської трагедії

26 квітня виповнюється 35 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На Білорусь припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення дуже постраждала також Росія. Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.
У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.                     

Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

                                               Ліна Костенко

До 35-тої річниці від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф в читальній залі бібліотеки оформлено книжкову виставку «Чорна трагедія на кольоровій землі»,для старшокласників проведено урок памʼяті,учні мали можливість переглянути документальні кадри "Чорнобиль. Точка часу","Зона відчуження... 35 років Чорнобильської трагедії".

До 35-річчя Чорнобильської катастрофи в Державній службі України створено онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті”.В експозиції представлені документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим від катастрофи.До виставки увійшли документи з державних архівів Київської та Житомирської областей, Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного.

 

Всесвітній день Землі

 

22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.
Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.
Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
 

В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про колишнє середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
З Днем Землі!

Поповнення бібліотечного фонду

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17 жовтня 2019 р. № 1304 «Про затвердження переліку підручників (посібників), що видаватимуться за кошти державного бюджету» та наказу Міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2019 р.№ 1494 № 1494«Про затвердження переліку підручників (посібників), що видаватимуться за кошти державного бюджету» було видано і доставлено у шкільну бібліотеку:

Навчально-методичні посібники для педагогічних працівників Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи» (авт. Цимбалару А.Д.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: особливості організації освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах» (авт. Миронова С.П.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток критичного мислення в учнів початкової школи» (авт. Пометун О.І.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи» (авт. Котик Т.М.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: використання інформаційно-комунікаційних технологій у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Гущина Н.І.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи» (авт. Бабко Т.М., Банах О.В., Вознюк А.В., Коломоєць Г.А., Кудрик Л.Г., Мельник О.М.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Фідкевич О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання» (авт. Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк О.Д.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк К.Т.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С., Хитра З.М., Павич Н. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання математики у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів» (авт. Скворцова С.О., Онопрієнко О.В.) Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3-4 класах закладах загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Масол Л.М.) Навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із особливими освітніми потребами: навчання та супровід» (авт. Прохоренко Л.І., Бабяк О.О., Засенко В.В., Ярмола Н.А.) Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із порушеннями зору: навчання та розвиток» (авт. Костенко Т.М.) Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із порушеннями слуху: навчання та розвиток» (авт. Кульбіда С.В., Литовченко С.В., Жук В.В., Литвинова В.В.) Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із порушеннями інтелектуального розвитку: навчання та розвиток» (авт. Чеботарьова О.В., Гладченко І.В.) Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток» (авт. Рібцун Ю.В.) Навчально-методичний посібник «Учні початкових класів із розладами аутистичного спектру: навчання та розвиток» (авт. Недозим І.В.) Посібники серії "Шкільна бібліотека" «Україна дивує!» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Удовік С.Л.) «Сучасна література рідного краю» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-7 класів закладів загальної середньої освіти (упор. Морщавка Ю.О.) «Антологія. Фантастика й реальність у шкільному курсі літератури» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (укл. Качак Т.Б., Тебешевська О.С.) «Антологія. Пригоди й подорожі в шкільному курсі літератури» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (упор. Богданець-Білоскаленко Н.І., Фідкевич О.Л.) «Сучасна художня література» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О.М.) «Перший український король» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І.Д., Паршин І.Л., Островський В.В.) «Правління князів: походи й реформи» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І.Д., Паршин І.Л., Басюк О.Я., Костікова М.І., Островський В.В.) «Величні собори України епохи Середньовіччя» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Секиринський Д.О.) «Мистецтво в нашому житті: діалог традицій і новаторства» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Терещенко А.І.) «Тварини лікують» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заморока А.М., Драгулян М.В.) «Математика навколо нас» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Бєлова Л.П., Корнієнко М.М., Полякова Л.Ю.) «Фізичні явища навколо нас» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Годована Н.Б., Кравець Т.А.) «Економіка і я» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Длугопольський О.В., Вірковська А.А.) «Основи споживчих знань. Обираємо культуру здорового спойживання» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Криховець-Хом'як, Сампара О.В., Чарторинська Л.І., Миколів І.М.)