четвер, 25 лютого 2021 р.

Імʼя овіяне любовʼю

«На світі запалає покинутий вогонь моїх пісень,

 І стримуваний пломінь засіяє,

вночі запалений, горітиме удень».

Ці слова Лесі Українки стали прологом до заходів шкільної бібліотеки до 150-річчя від дня народження видатної поетеси. В читальному залі розгорнута виставка-експозиція «Імʼя овіяне любовʼю», де розміщено літературу, фотоматеріали про життя та діяльність автора.           


           Годину поезії «Життя і творчість Лесі Українки» підготовлено і проведено спільно з учителем української мови та літератури Бугаєнко Л.І. Учні дізналися про життя Лариси Петрівни Косач та читали її вірші

 
Леся  Українка «Конвалія»-читає Радіонова Надія



Леся  Українка «Барвіночок мій хрещатий»-читає Зубіцька Ліза

Леся  Українка «Літо краснеє минуло»-читає Милай Софія
 Леся  Українка «
Мамо,іде вже весна»-читає Радіонова Надія

 

Леся  Українка «На зеленому горбочку»-читає Гудзь Анна

Леся  Українка «Вишеньки»-читає Федорова Ілона
Леся  Українка «Коханій мамі»-читає Качур Руслан


 


Читай і слухай Лесю

 Лесю Українку треба вміти правильно читати. Бо це не про зболену і знедолену жінку, а про велику Людину, яка прагнула до великого.

З нагоди150-річчя з дня народження Лесі Українки Суспільне створило міжрегіональний спецпроєкт «Читай Лесю», де працівники телебачення, радіо, цифрових платформ декламують вірші поетеси, які їм близькі й особливо відгукнулися.
Сподіваюсь,що проєкт спонукає знову взяти до рук збірку поезій, перечитати улюблені твори, розповісти про Лесю, про значення її творчості й громадської позиції в історії України та світовій літературі.


Стояла я і слухала весну


 

Як дитиною, бувало


Про Слово


Уривок з "Лісової пісні"


Уривок з "Бояриня"


Коли дивлюсь глибоко


Відповідь


Хочеш знати


Вишенька


Tалий сніг


До товаришів


Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти… 


 

На човні


 

Колискова


Останні квітки


Часто кажуть ясні зорі…


 

Ой, здається – не журюся…


Скрізь, де не гляну...


 

Вечірня година - виконує ансамбль Дударик


 

 До ювілейної дати з дня народження Лесі Українки Волинський національний університет імені Лесі Українки підготував повне академічне зібрання творів письменниці у 14 томах.

вівторок, 23 лютого 2021 р.

Конкурсний відбір підручників для 8 класу


 

 З 22 лютого по 17 березня 2021 року запрошуємо педагогічних працівників ознайомитись з фрагментами електронних версій підручників конкурсного відбору підручників для 8 класу, а також з електронними версіями підручників для 8 класу, які пропонується обрати для повторного видання у 2021 році та здійснити свій вибір.
Конкурсні відбори підручників для 4 та 8 класів закладів загальної
середньої освіти (далі - Конкурс) здійснюються з метою забезпечення
здобувачів загальної середньої освіти і педагогічних працівників новим
поколінням підручників з навчальних предметів (інтегрованих курсів) типових
освітніх програм закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) згідно з
переліками, які затверджені наказами Міністерства освіти і науки України від
24 вересня 2020 року No 1184 (із змінами) та від 24 вересня 2020 року No 1174 (із
змінами).

неділя, 21 лютого 2021 р.

Міжнародний день рідної мови

 

🔵🟡Вже 21 рік поспіль у цей день ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну - наше спільне завдання.

З Днем рідної мови !!!            

    Список  книжок про культуру української мови.

 📚  Б. Антоненко-Давидович «Як ми говоримо».

У книжці зібрано зауваження до кожної з частин мови; вміщено цікавинки про прийменники, сполучники й частки  (наприклад, вживання лише, тільки, лиш і лишень або ж детально про і — й — та). А ще тут є цікавий розділ «Ваговиті дрібниці» про нюанси вживання деяких слів, наприклад про покращити й поліпшити, первісний і первинний, наносити і завдавати тощо.

 📚 Б. Рогоза «Уроки державної мови».

Автор зібрав поради й рекомендації, які саме слова та словосполучення найдоцільніше вживати, щоб передати потрібний зміст. Серед статей у книжці, наприклад, такі: 

→  «Календар за рік чи на рік?»; 

→  «Коли вживають слово включно?»; 

→  «Чому зникло слово співставляти?»;

→  «Дотримувати чи дотримуватися слова?»;

→  «Був коваль чи був ковалем?» тощо.

📚 О. Пономарів «Українське слово для всіх і для кожного».

Олександр Пономарів пише і про фонетику та вимову, і про лексику, фразеологію, морфологію та синтаксис. Книжка містить огляд синонімів (як-от про одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати), зауваги про мову на радіо й телебаченні, найпоширеніші помилки слововживання, активні та пасивні дієприкметники, привабливість і підступність паронімів.

📚 К. Городенська «Українське слово у вимірах сьогодення».

Крім того що ця книжка також не оминає огляду поширених помилок, авторка пише про чи не найактуальніше нині. Саме тут розглянуто вживання словосполучення «правляча партія», «топ-» із числівниками, слів «есбеушники» і «педевешники». І саме тут є моє улюблене правило про кому, точніше її відсутність, у сполученні «З повагою…».

📚 С. Караванський «Секрети української мови».

Караванського бажано прочитати всім, хто хоч трохи працює з текстами. І це далеко не єдина його книжка, але тут можна багато дізнатися саме про кальки, які нас цікавлять чи не найбільше. «Це популярна розповідь про самобутні риси української мови, зачесані під канцелярську гребінку під дією асиміляторських заходів». Як то кажуть, рекомендую!

📚 Є. Чак «Складні питання граматики та орфографії».

Книжка абсолютно про все, що нас цікавить найбільше. Ось наприклад: – Як правильно: «Дівчинці подарували дві ляльки» чи «Дівчинці подарували двох ляльок»?

– Чим пояснити, що в усій лексикографічній літературі іменник екран у родовому відмінку однини подається із закінченням -а, журнал же має назву «Новини екрану»?

– Як сказати: «Це правило поширюється на іменники чоловічого і середнього роду» чи «чоловічого і середнього родів»?

 І це тільки про іменник! А ще є цілі розділи про прикметник, дієслово, займенник, числівник, вигук і багато іншого. Не книжка, а знахідка!

📚 І. Вихованець «Розмовляймо українською».

Книжка невеличка, компактна, поділена на 110 мовознавчих етюдів. Саме завдяки цьому дуже легко читати й сприймати про культуру української мови, типові вади усного й писемного мовлення, а також поради стосовно вибору слів, морфологічних форм, синтаксичних конструкцій, наголосу, стилістичних варіантів для найкращого висловлення думки.

 📚 Н. Клименко, П. Мельник-Крисаченко «Українська легко!».

Про цю книжку кажуть: точно, виразно і красиво. І я цілком погоджуюся. Тут коротко в супроводі головного героя — Лепетуна розповідається про антисуржик, правопис, пароніми й омоніми, синоніми, фразеологізми, наголос, про нюанси й підступи в мові.

 📚 Ірина Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей)».

Це книжка-порадник насамперед для публічних людей, а також для кожного з нас, хто хоче культурно звучати рідною мовою. Авторка розповідає історію мови, описує помилки, пояснює, як їх уникати, розповідає про особливості деяких слів та словосполучень. Саме в цій книжці зрозуміло й детально описано правила творення назв мешканців населених пунктів.

Це далеко не весь список хороших книжок для вивчення мови, але почнімо хоча б із цього! 😉

❔ Ви читали щось із цього списку? А що ще порекомендували б? Яка книжка вам надзвичайно сподобалася і виявилася неабияк корисною?



пʼятниця, 19 лютого 2021 р.

День державного герба України 2021: історія свята

 

19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. 

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х — 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.

Варто пам'ятати:
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Чому Тризуб?
Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.


У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.

Військо Запорозьке

У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.

Українська Народна Республіка

В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.
 

Нашивна нарукавна відзнака військового УНР, вирізана зі сукна. Джерело: електронний архів ЦДВР

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.
Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.




Із протоколу засідання Малої Ради 25 лютого 1918 року, місто Коростень
У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.
За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.
У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу.
Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.
Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції “Боротьба й діяльність ОУН під час війни” із зобов’язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх “видних місцях” (будівлях державних установ).
Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.
В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.



Олексій Кохан. Проєкт великого герба України. 1991. ЦДАВО

Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).


четвер, 18 лютого 2021 р.

Інформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної Сотні


''Герої не вмирають!"-так ми говоримо про тих, хто віддав своє життя за Україну, за гідне буття українців, за кращу долю своїх дітей та онуків, усіх наступних поколінь,обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України. І, звичайно, вони вічно житимуть у наших серцях, у нашій пам'яті. Вони - Герої НебесноЇ Сотні.В рамках заходів, приурочених до сьомої річниці розстрілу Майдану, у шкільній бібліотеці підготовлено інформаційно-тематичну виставку«Небесна сотня. Зима, що нас змінила» та проведено урок памʼяті для учнів 8-В класу.


Корисні Інтернет-ресурси

  1. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності http://maidanmuseum.org

  2. Сайт “Небесна сотня”. URL: https://nebesnasotnya.com

  3. Сайт “Небесна сотня”. URL: http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio

  4. Сайт “Герої України”.  URL: http://www.ukrgeroes.com.ua

  5. Сайт ГО “Небесна Сотня. URL: http://heavenly-hundred.org.ua/

 

День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Саме в ці дні, сім років тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.

Люди творять історію. Небесна Сотня


 

Історична довідка

У 1991 році Україна відновила незалежність. Але Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути свій вплив на Україну. Через розмивання української національної ідентичності, маніпуляції навколо мови, гіперболізацію регіональних розбіжностей, заперечення права українців на відновлення національної пам’яті, фінансування та вербування українських політиків, впровадження своїх агентів у оборонні структури нашої країни. Тож Україна ще тривалий час перебувала в полі тоталітарної системи. Це сприяло перетворенню України на сателіта Росії та придушенню громадянських прав і свобод.

Помаранчеву революцію спричинили масові брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів на президентських виборах. Та революція засвідчила зародження та розвиток громадянського суспільства в Україні, його готовність обстоювати демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

середа, 17 лютого 2021 р.

До 150-річчя від дня народженняЛесі Українки

                                     "Ні, я жива, я буду вічно жити,                                     Я в серці маю те, що не вмирає!"

25 лютого вся громадськість відзначає 150 річницю від дня народження великої дочки українського народу, яка золотими літерами вписала свою творчість в культурну спадщину нашої нації, підіймаючи її до рівня кращих зразків світового красного письменства.





















Образ Лесі в кольорі