Публічне обговорення електронних версій підручників

Цьогоріч Інститут модернізації та змісту освіти Міністерства освіти і науки України започатковує обговорення електронних версій фрагментів підручників з метою покращення якості навчальної літератури.

З 18 січня по 09 лютого 2021 року в електронній бібліотеці https://lib.imz/ o.gov.uaпедагогічні працівники мають можливість познайомитися з фрагментами електронних версій підручників для 4 класу, з 22 лютого по 17 березня 2021 року – з фрагментами електронних версій підручників для 8 класу.

1.«Українська мова та читання» підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)
2.«Англійська мова» підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом)
3.«Математика» підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)
4.«Я досліджую світ» підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах)
5.«Інформатика» підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти
6.«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 4 класу закладів загальної середньої освіти

 

 

23 cічня-130 років від дня народження Павла Тичини

 

Тичина Павло

Український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

Народився 23 січня 1891 р. в с. Піски на Чернігівщині. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін.

Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією. Працював в хорі (спочатку солістом, а потім – диригентом). Згодом – у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918-1919).

З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.

Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.

Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів.

Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода» (1939), «Похорон друга» (1942), «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України» (1943) та деякі інші.

Помер 16 вересня 1967 року у Києві.

День соборності України

 

Сьогодні, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

22 січня згадуємо дві важливі події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 22 січня 1918 року на хвилі національно-визвольних змагань Українська Центральна Рада вперше у XX столітті проголосила незалежність української держави. А вже за рік – 22 січня 1919 – на Софійському майдані в Києві Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в одну державу.

Пам’ять про існування власної держави у 1917-1921 роках у наступні роки надихала українців на продовження визвольної боротьби. У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. 

Офіційно День Соборності відзначається в незалежній Україні з 1999 року. А традиція формувати 22 січня "ланцюг єдності" зберігається і сьогодні.

День соборності України: історія свята
22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.
День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

 

Люди встояли – не витримав бетон.

Сьогодні 16 січня згадують тих, хто загинув обороняючи цей символ волі та незламності наших ЗСУ!
“Темрява, обриси спаленої техніки, купи брухту під ногами, що зрадливо видають кроки - постапокаліпсис у всій красі. Якесь відчуття нереальності, ніби у комп’ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба одне життя…”
          Дмитро Вербич - захисник аеропорту.

Бої за летовище тривали з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року. ДАП став символом незламності духу українців у спротиві російській військовій агресії.
В обороні Донецького аеропорту брали участь спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних, 93 та 72 окремих механізованих бригад, 1 окремої танкової бригади, 57 окремої мотопіхотної бригади, 91 окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйон ОУН та інші.
Командували обороною ДАП в різний час легендарні командири російсько-української війни: полковник Ігор Гордійчук, полковник Олександр “Редут” Трепак, полковник Олег Мікац та старший лейтенант Іван Зубков.
За даними проекту «Книга пам’яті полеглих за Україну», в боях за Донецький аеропорт загинуло 100 осіб. Перелік загиблих воїнів-оборонців ДАП – за посиланням: https://bit.ly/2XN2aaw
Влітку 2020 року Український інститут національної пам’яті підготував фотовиставку, присвячену героїчній обороні Донецького аеропорту. Переглянути її можна тут: https://bit.ly/2LCYB4m

З Новим 2021 роком !!!

 

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

 Нехай прийдешні свята стануть для Вас провісником здійснення амбітних планів і починань, нових досягнень та злетів! У Новому році бажаємо міцного здоров’я, щастя та любові, безмежних успіхів та феєричних вражень!

Колядки та щедрівки

Виконання колядок – одна з традицій, без якої неможливо уявити Різдво.

Читайте такожМеню на Святвечір 2020: 12 пісних страв на Святу вечерю, рецептиКолядка – це маленька розповідь про велику подію і прославляння головних осіб тієї ночі, яка принесла радісну звістку про народження Ісуса Христа.

У колядок немає авторів, і їхні тексти багатьом здаються літературно неграмотними, але свято без них явно було б не таким яскравим і незабутнім.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/10818611-rizdvo-2020-naykrashchi-kolyadki-ukrajinskoyu-ta-rosiyskoyu-movami.html

З новорічно-різдвяними святами приходить на нашу землю, в наші оселі й серця Велична Коляда. Серед дослідників історії й народних традицій не було та й досі немає єдності в тлумаченні слова «коляда». Так, етнограф і музикознавець Філарет Колесса вважав, що воно походить з назви нового року в римлян (календа) і пов’язане зі старослов’янським відзначенням зимового повороту сонця. Визначний знавець українського фольклору, письменниця Олена Пчілка, не відкидаючи цього трактування, водночас висловлювала припущення, що слово «коляда» – слов’янського походження. Славетний історик Михайло Грушевський виводив українську назву з грецького слова «колянта», яке трансформувалося в болгарське «коленда», додаючи при цьому, що «се ім’я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».

Хоч якими були б пояснення етимології слова «коляда», ніхто не заперечує, що це свято має ще дохристиянське походження. В Україні воно набуло особливого звучання і значення, бо стало приуроченим до одного з найвизначніших свят церковного календаря – Різдва Христового.

Християнські колядки творилися у церквах і монастирях ще за часів Київської Русі й набули великої популярності в народі. Кожен край, окремі села вносили в їх тексти й мелодії свої мотиви.

Виконання колядок – одна з традицій, без якої неможливо уявити Різдво,адже це - маленька розповідь про велику подію і прославляння головних осіб тієї ночі, яка принесла радісну звістку про народження Ісуса Христа.

Митрополит Василь Липківський казав, що «колядки – це, безумовно, суто народний твір, і за змістом, і за співами, але разом з розвитком народного життя на зміст колядок робились різні впливи, і найбільше, безумовно, з боку духовної науки. В часи розвитку наших українських братств і братських шкіл бурсаки цих шкіл і їх навчителі, що в ту пору здобували собі до життя співами кантів і колядок у свята, внесли багато шкільної науки в колядки».

У сюжетах колядок прославляється народження маленького Ісуса, величається його Пречиста Мати Марія, все Святе Сімейство, переказуються дива й події, пов’язані з тими днями. Колядники віншують господарів дому, бажаючи «ці свята провести і до наступного року дочекатися – в мирі, спокої, добрім здоров’ї, з дітками, приятелями, усім миром християнським».

Пригадаємо декілька колядок, які буде легко вивчити.

Коляд, коляд, коляда

У віконце загляда.

У різдвяну світлу нічку

Запали на радість свічку.

Коляду поклич до хати,

Щоб Ісуса привітати.

Люди добрі, колядуйте,

Сина Божого шануйте!

 

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та прийдуть до тебе
Три празники в гості.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Ой перший же празник —
Та Різдво Христове.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А другий же празник —
Василя святого.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А третій же празник —
Святе Водохреще.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що другий празник
Зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що третій празник
Зішле всім нам долю.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

Я колядник хоч куди,

В мене гарні чобітки.
Маю теплий кожушок
Та порожній ще мішок!
Ось я вам заколядую!
Слів для вас не пошкодую!
Ну а ви ж мені на свято
Накривайте стіл багато:
Шмат ковбаски, сиру трішки,
Можна яблука й горішки,
Тортик «Празький» солоденький,
Ще й цукерочок дві жменьки!
Я ж бажаю всій родині
Дні яскраві, теплі, мирні!
Хай Господь дарує радо
Вам в сім’ю «Тойоту Прадо»!
Щоб завжди були у парі,
Побажаю ще й «Ферарі»,
Замок в Австрії та Римі,
Де басейнів аж чотири.
До смачненького слівця
Побажаю шмат сальця!
Діамантів ще бажаю
Та мішечок наставляю!

    Різдвяні колядки і щедрiвки для дітей

 

 

 

Новорічні вірші

 

*** Т. Корольова
Довго думав носоріг,
Що вдягнуть на Новий рік?
Буде маскарадний бал
Там казковий карнавал.
«Мабуть, я вдягнусь на свято
У костюмчик зайчиняти».
Та чомусь на карнавалі
Носорога впізнавали.

НІЧКА-НОВОРІЧКА В. Моруга
Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша взимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка — скік!
Ї ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.

НА РІЗДВО ГОРИТЬ ЯЛИНКА О. Олесь
На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

ЯЛИНКА А.  Лотоцький
Ялиночко зелененька,
Ялиночко мила,
Не сумуй, що ти назавжди
Бір свій опустила.

Станеш в хаті на покуті
Свічечками ясна,
Золотиста, барвомінна,
Як князівна, щасна.

Ми тобі заколядуєм,
Замість вітру співу
Про Ісусика малого,
Про Пречисту Діву.

Не тужи за квіточками,
Пташками весною,
Будуть діти, як ті квіти,
Радіти тобою.

На діточок глянеш.
В їх радісні очі,
То весело й тобі стане
Різдвяної ночі.

НОВОРІЧНА НЕСКІНЧЕННА М. Рильський
Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку
Від хати до хати —
Новий Рік стрічати.

Ми зустріть зуміємо
Танцями і співами,
Бо живем щасливо,
Всій землі на диво.

Круг ялинки станемо,
На ялинку глянемо,
Руки всі сплетемо,
Знову заведемо:

Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку…

НОВОРІЧНЕ СВЯТО Т. Корольова
В Рік Новий – чудесне свято –
Буде радості багато.
Вся родина без спочинку
Прикрашатиме ялинку

Гірляндами святковими
Вогнями ялинковими,

Щоб у дивну ніч казкову,
Чарівну ніч, загадкову

Пахло в домі глицею,
Святом, таємницею!

ВЕСЕЛИЙ   НОВИЙ   РІК В. Малишко
Новий  рік, Новий  рік
Вже ступає  на поріг.
Бути  танцям  круг ялинки,
Бути   пісні, бути   грі.

— Новий  рік, Новий  рік,
Ти  з яких прийшов доріг?
Розкажи   нам, що ти  бачив
Що у пам’яті  зберіг?

— Я  веселий  Новий  рік,
З дальніх я  прийшов доріг,
А тепер  в  гостях у вас
В гарний день, у добрий час.

— Новий  рік, Новий  рік,
Подаруй  нам  білий  сніг
На ялинці  угорі
Ясну зірку запали.

Зимонька Т.Коломієць
Зимонько-голубонька
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
Візьмем гринджолята ми,
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують
Срібні явори.