пʼятниця, 22 січня 2021 р.

День соборності України

 


Сьогодні, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

22 січня згадуємо дві важливі події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 22 січня 1918 року на хвилі національно-визвольних змагань Українська Центральна Рада вперше у XX столітті проголосила незалежність української держави. А вже за рік – 22 січня 1919 – на Софійському майдані в Києві Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в одну державу.

Пам’ять про існування власної держави у 1917-1921 роках у наступні роки надихала українців на продовження визвольної боротьби. У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. 

Офіційно День Соборності відзначається в незалежній Україні з 1999 року. А традиція формувати 22 січня "ланцюг єдності" зберігається і сьогодні.

День соборності України: історія свята
22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.


Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.
День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.


 


субота, 16 січня 2021 р.

Люди встояли – не витримав бетон.


Сьогодні 16 січня згадують тих, хто загинув обороняючи цей символ волі та незламності наших ЗСУ!
“Темрява, обриси спаленої техніки, купи брухту під ногами, що зрадливо видають кроки - постапокаліпсис у всій красі. Якесь відчуття нереальності, ніби у комп’ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба одне життя…”
          Дмитро Вербич - захисник аеропорту.

Бої за летовище тривали з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року. ДАП став символом незламності духу українців у спротиві російській військовій агресії.
В обороні Донецького аеропорту брали участь спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних, 93 та 72 окремих механізованих бригад, 1 окремої танкової бригади, 57 окремої мотопіхотної бригади, 91 окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйон ОУН та інші.
Командували обороною ДАП в різний час легендарні командири російсько-української війни: полковник Ігор Гордійчук, полковник Олександр “Редут” Трепак, полковник Олег Мікац та старший лейтенант Іван Зубков.
За даними проекту «Книга пам’яті полеглих за Україну», в боях за Донецький аеропорт загинуло 100 осіб. Перелік загиблих воїнів-оборонців ДАП – за посиланням: https://bit.ly/2XN2aaw
Влітку 2020 року Український інститут національної пам’яті підготував фотовиставку, присвячену героїчній обороні Донецького аеропорту. Переглянути її можна тут: https://bit.ly/2LCYB4m

вівторок, 29 грудня 2020 р.

З Новим 2021 роком !!!

 

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

 Нехай прийдешні свята стануть для Вас провісником здійснення амбітних планів і починань, нових досягнень та злетів! У Новому році бажаємо міцного здоров’я, щастя та любові, безмежних успіхів та феєричних вражень!

четвер, 24 грудня 2020 р.

Колядки та щедрівки

Виконання колядок – одна з традицій, без якої неможливо уявити Різдво.

Читайте такожМеню на Святвечір 2020: 12 пісних страв на Святу вечерю, рецептиКолядка – це маленька розповідь про велику подію і прославляння головних осіб тієї ночі, яка принесла радісну звістку про народження Ісуса Христа.

У колядок немає авторів, і їхні тексти багатьом здаються літературно неграмотними, але свято без них явно було б не таким яскравим і незабутнім.



Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/10818611-rizdvo-2020-naykrashchi-kolyadki-ukrajinskoyu-ta-rosiyskoyu-movami.html

З новорічно-різдвяними святами приходить на нашу землю, в наші оселі й серця Велична Коляда. Серед дослідників історії й народних традицій не було та й досі немає єдності в тлумаченні слова «коляда». Так, етнограф і музикознавець Філарет Колесса вважав, що воно походить з назви нового року в римлян (календа) і пов’язане зі старослов’янським відзначенням зимового повороту сонця. Визначний знавець українського фольклору, письменниця Олена Пчілка, не відкидаючи цього трактування, водночас висловлювала припущення, що слово «коляда» – слов’янського походження. Славетний історик Михайло Грушевський виводив українську назву з грецького слова «колянта», яке трансформувалося в болгарське «коленда», додаючи при цьому, що «се ім’я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».

Хоч якими були б пояснення етимології слова «коляда», ніхто не заперечує, що це свято має ще дохристиянське походження. В Україні воно набуло особливого звучання і значення, бо стало приуроченим до одного з найвизначніших свят церковного календаря – Різдва Христового.

Християнські колядки творилися у церквах і монастирях ще за часів Київської Русі й набули великої популярності в народі. Кожен край, окремі села вносили в їх тексти й мелодії свої мотиви.

Виконання колядок – одна з традицій, без якої неможливо уявити Різдво,адже це - маленька розповідь про велику подію і прославляння головних осіб тієї ночі, яка принесла радісну звістку про народження Ісуса Христа.

Митрополит Василь Липківський казав, що «колядки – це, безумовно, суто народний твір, і за змістом, і за співами, але разом з розвитком народного життя на зміст колядок робились різні впливи, і найбільше, безумовно, з боку духовної науки. В часи розвитку наших українських братств і братських шкіл бурсаки цих шкіл і їх навчителі, що в ту пору здобували собі до життя співами кантів і колядок у свята, внесли багато шкільної науки в колядки».

У сюжетах колядок прославляється народження маленького Ісуса, величається його Пречиста Мати Марія, все Святе Сімейство, переказуються дива й події, пов’язані з тими днями. Колядники віншують господарів дому, бажаючи «ці свята провести і до наступного року дочекатися – в мирі, спокої, добрім здоров’ї, з дітками, приятелями, усім миром християнським».

Пригадаємо декілька колядок, які буде легко вивчити.

Коляд, коляд, коляда

У віконце загляда.

У різдвяну світлу нічку

Запали на радість свічку.

Коляду поклич до хати,

Щоб Ісуса привітати.

Люди добрі, колядуйте,

Сина Божого шануйте!


 

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та прийдуть до тебе
Три празники в гості.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Ой перший же празник —
Та Різдво Христове.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А другий же празник —
Василя святого.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А третій же празник —
Святе Водохреще.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що другий празник
Зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що третій празник
Зішле всім нам долю.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

Я колядник хоч куди,

В мене гарні чобітки.
Маю теплий кожушок
Та порожній ще мішок!
Ось я вам заколядую!
Слів для вас не пошкодую!
Ну а ви ж мені на свято
Накривайте стіл багато:
Шмат ковбаски, сиру трішки,
Можна яблука й горішки,
Тортик «Празький» солоденький,
Ще й цукерочок дві жменьки!
Я ж бажаю всій родині
Дні яскраві, теплі, мирні!
Хай Господь дарує радо
Вам в сім’ю «Тойоту Прадо»!
Щоб завжди були у парі,
Побажаю ще й «Ферарі»,
Замок в Австрії та Римі,
Де басейнів аж чотири.
До смачненького слівця
Побажаю шмат сальця!
Діамантів ще бажаю
Та мішечок наставляю!

    Різдвяні колядки і щедрiвки для дітей



 



 

 

середа, 23 грудня 2020 р.

Новорічні вірші

 

*** Т. Корольова
Довго думав носоріг,
Що вдягнуть на Новий рік?
Буде маскарадний бал
Там казковий карнавал.
«Мабуть, я вдягнусь на свято
У костюмчик зайчиняти».
Та чомусь на карнавалі
Носорога впізнавали.

НІЧКА-НОВОРІЧКА В. Моруга
Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша взимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка — скік!
Ї ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.

НА РІЗДВО ГОРИТЬ ЯЛИНКА О. Олесь
На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

ЯЛИНКА А.  Лотоцький
Ялиночко зелененька,
Ялиночко мила,
Не сумуй, що ти назавжди
Бір свій опустила.

Станеш в хаті на покуті
Свічечками ясна,
Золотиста, барвомінна,
Як князівна, щасна.

Ми тобі заколядуєм,
Замість вітру співу
Про Ісусика малого,
Про Пречисту Діву.

Не тужи за квіточками,
Пташками весною,
Будуть діти, як ті квіти,
Радіти тобою.

На діточок глянеш.
В їх радісні очі,
То весело й тобі стане
Різдвяної ночі.

НОВОРІЧНА НЕСКІНЧЕННА М. Рильський
Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку
Від хати до хати —
Новий Рік стрічати.

Ми зустріть зуміємо
Танцями і співами,
Бо живем щасливо,
Всій землі на диво.

Круг ялинки станемо,
На ялинку глянемо,
Руки всі сплетемо,
Знову заведемо:

Білий снігу, сніженьку,
Простели доріженьку…

НОВОРІЧНЕ СВЯТО Т. Корольова
В Рік Новий – чудесне свято –
Буде радості багато.
Вся родина без спочинку
Прикрашатиме ялинку

Гірляндами святковими
Вогнями ялинковими,

Щоб у дивну ніч казкову,
Чарівну ніч, загадкову

Пахло в домі глицею,
Святом, таємницею!

ВЕСЕЛИЙ   НОВИЙ   РІК В. Малишко
Новий  рік, Новий  рік
Вже ступає  на поріг.
Бути  танцям  круг ялинки,
Бути   пісні, бути   грі.

— Новий  рік, Новий  рік,
Ти  з яких прийшов доріг?
Розкажи   нам, що ти  бачив
Що у пам’яті  зберіг?

— Я  веселий  Новий  рік,
З дальніх я  прийшов доріг,
А тепер  в  гостях у вас
В гарний день, у добрий час.

— Новий  рік, Новий  рік,
Подаруй  нам  білий  сніг
На ялинці  угорі
Ясну зірку запали.

Зимонька Т.Коломієць
Зимонько-голубонька
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
Візьмем гринджолята ми,
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують
Срібні явори.

 

 

 

 

 

пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

З Днем святого Миколая

19 грудня відзначається День пам'яті святого Миколая Чудотворця. Не забудьте привітати своїх рідних та близьких!

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/10798319-z-dnem-svyatogo-mikolaya-naykrashchi-privitannya-u-virshah-prozi-ta-listivkah.html

День Святого Миколая — свято з особливим шармом. За легендою, Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. 19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

У день Святого Миколая всі ми перетворюємося на дітей, які цього дня із самого ранку починають шукати подарунки у себе під подушкою. Це свято в Україні люблять і дорослі, і діти. 

19 грудня діти чекають з нетерпінням, заздалегідь вчать вірші та пишуть листи Святому Миколаю. Тож пропонуємо добірочку віршів до Святого Миколая – якщо не вивчити , то хоч почитати та створити передсвятковий настрій.

Найкращі дитячі книжки, які треба прочитати до Дня святого Миколая

Йде до діток Миколай

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці
Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша,
Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці,
Є чудові сни-гостинці.
Марія Пономаренко

Є свято гарне в Україні

Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай святий із неба.
В оселю кожну зазирне.

Отець святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
Ірина Цельняк

Святий Миколай

Ой втіха, діти, втіха —
приходить нічка тиха,
весела нічка тая:
Святого Миколая.
Повагом і спроквола
іде святий Микола
і дар несе багатий,
треба всім, діти, знати.
Яблучка й горіхи,
колачиків два міхи,
коні медяникові
та овечки цукрові.
Миколая привели
біленькі два ангели.
Знають посли небесні,
котрі діточки чесні.
Список при собі мають
і кого прочитають,
тому Миколай на свято
дає дарунки радо.
Марійка  Підгірянка



Ходить він завжди вночі

Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним – мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий... (Миколай)
Іван Бевз

Зустріч

З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...

Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
Віра Паронова

 Святий Миколаю

Святий Миколаю,              
Прийди до нас з раю,       
Принеси нам дари             
Кожному до пари.

Цукерки смачненькі, 
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
Марійка Підгірянка

 Ой, хто, хто Миколая любить

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помага.
Ой, хто, хто к йому прибуває,
На поміч собі призиває,
Ой, хто, хто живе в його дворі, —
Миколай на землі й на морі
Сохраняє од напасти —
Святий Миколай!
Українська народна пісня

Святий Миколай. Різдвяна Казка. Зіркова озвучка

Зима стає барвистою з подарунками від Миколая. Мультфільм запрошує Вас в офіс Миколая, звідки разом зі Святим відправимося дарувати радість по всьому світі! А казкові голоси в мультфільмі належать Павлу Табакову (чортик), Оксані Мусі (ангел) та Ярославу Нудику (Святий Миколай).



Святий Миколай дарує нам пісні 

Святий Миколай дарує усім хлопчикам та дівчаткам веселі дитячі пісні та відео кліпи.



Ходить по землі Святий Миколай


"Миколай". (пісня+текст)


 

 

Вас найкращі привітання з Днем Миколая у віршах, прозі та листівках. Не забудьте привітати своїх рідних і знайомих з цим святом!

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/10798319-z-dnem-svyatogo-mikolaya-naykrashchi-privitannya-u-virshah-prozi-ta-listivkah.html

четвер, 26 листопада 2020 р.

Збережи пам'ять. Збережи правду

                                                                            Це було в Україні!
                                                                                  Господи!
                                                                      Це було на білому світі!
                                                        

                                                                                      

 

 

 

Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Інформаційна кампанія Українського інституту національної пам'яті до 87-х роковин геноциду українців проходить під гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу.
А вшанувати пам'ять жертв Голодомору в умовах карантинних обмежень можна традиційною хвилиною мовчання о 16:00, 28 листопада, а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку у пам'ять про вбитих голодом

Також до 87-х роковин геноциду УІНП розробив просвітницький ролик про передумови та причини Голодомору 1932-1933 років


 

Вбиті Голодомором: реальна кількість жертв та докази штучності

Вбиті голодом зникнуть без нашої пам'яті(за матеріалами методиста районного методичного кабінету Коваленко Оксани Юріївни)

Інтернет-експедиція «Голод над Посинюшшям» до роковин Голодомору 1932-1933років (Матеріали підготовлені вчителями історії Новоархангельського освітнього округу) 

Щоб розуміти, через що пройшли наші предки, відчути, яку складну історію переживала Україна 87 років тому, у бібліотеці підготовлено добірку художніх та публіцистичних книг, у яких розкривається тема Голодомору.

 

Великий голод в Україні 1932-1933 років. В ІV томах.


Чотиритомне видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр., що містить свідчення очевидців-емігрантів з України, зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу. Ключова акція уряду (конфіскація всіх продовольчих продуктів тривалого зберігання в українських селах у січні 1933 р.) була здійснена на основі усних вказівок. Вона може бути встановлена тільки за подібністю дій чекістів і комнезамівців у різних селах України, засвідченою людьми, які бачили такі дії на власні очі. Тому свідчення є одним із найцінніших джерел з історії колективізації та Голодомору в Україні 1932-1933 рр. На підставі зібраних і проаналізованих матеріалів Комісія Конгресу США сформулювала 19 висновків, найголовнішим серед яких стало визнання злочину проти українського народу актом геноциду.

«Невідома Україна» Голодомор 1932-1933 рр.

На підставі багатьох документів і свідчень автор Станіслав Кульчицький встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори».Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б) У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці.
 
 

Читачі також можуть ознайомитися зі спогадами українців, які описували події 1932-1933 років у своїх щоденниках. Ці спогади підготовлено редакцією журналу «Країна» № 45 і надруковано на його сторінках. Такі сумні та бентежні рядки занотовано у спогадах очевидців: «На березень – серпень 1933 року припадає пік смертності від голоду в Україні. Люди вимирають повсюдно: на базарах і вокзалах міст, на вулицях, у хатах і клунях у селах… Щодоби від голоду гинуть у середньому 28 тис. осіб»; «Спочатку навколо визбирували все їстівне, а потім бралися за омелу, страхополох і блекоту. Від них боліли животи й починалися розлади психіки. Хліба в селі ніхто не випікав. Були тільки коржики з картопляного лушпиння. Варений буряк вважався делікатесом. Варили юшку із зелених листків буряків, щавля, лободи, щириці, кропиви. Їсти таке було гидко. Але таким рятувалися». 

Марія

"Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933", - посвята, якою Улас Самчук почав свій роман - перший художній твір про події Голодомору.Його автор, живучи у Чехословаччині, написав ще у 1933 році, одразу після описаних у книзі подій. У 1934-му твір видали у Львові, однак потрапити до читача в Україні йому було дуже складно. У наступні роки його видавали у різних країнах світу, зокрема в Аргентині - у 1952-му. В Україні ж він офіційно вийшов лише після відновлення незалежності.У романі-хроніці описана трагедія України через трагедію однієї жінки. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.


Жовтий князь


Роман "Жовтий князь" Василя Барки, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958 - 1961 роках і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок в історії українського народу і розповідає про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей.

Початковий рукопис Василь Барка переписував чотири рази, від початку до кінця, усі 600 сторінок, щоб якнайточніше передати жах руйнування українського світу. Жах, який він бачив на власні очі, і який усі ці 25 років носив у собі, старанно записуючи згадки про голод після війни у таборі «ДІ-ПІ» (Displaced Persons, табори для переміщених осіб – у 1947 році в таких таборах  перебувало 1,6 млн біженців, у тому числі близько 200 тисяч українців), де він опинився після капітуляції Німеччини. Усі записи після написання роману він знищив – щоб не накликати лиха на інших свідків трагедії. Особливо його вразила історія однієї родини, що практично вся вимерла під час Великого Голоду, яку йому розповів один українець з Австралії. Хоча й самому Василю Очерету було що згадати. У 1932 році він жив на Кубані, працював у Краснодарському художньому музеї, був одружений, за рік народився син Юрко. Чорне крило голоду накрило і Кубань – там, за свідченнями Василя Барки, тоді вимерла третина населення.

 

Дума про дитинство


 Ця повість написана Запаренком П. З. на автобіографічному матеріалі, навіть зі збереженням імен майже всіх виведених у ній героїв. Певно, так автор висловив  свою вдячність людям, які допомогли йому вижити. «І все ж таки не судилося мені пропасти. Мабуть, під щасливою зорею народила мене мати, бо, як у тій казці, в найтяжчу мить мого сирітського життя ХТОСЬ з’являвся на роздоріжжі і виривав із цупких обіймів здавалось би неминучої смерті».У повісті немає приголомшливих пригод, напруженого сюжету з багатьма несподіванками. В її центрі — доля 13-річного хлопчини Павлика Загоренка, який, залишившись сиротою, бореться за своє існування, з великими труднощами дістаючи шматок хліба, навчаючись і здобуваючи освіту.Герою «Думи про дитинство» притаманна дивовижна здатність пам’ятати добро: і незнайомого чеченця, що дав йому коржа, і молочницю Марію Стасенко за її привітне слово і пляшку молока... Виживши в голодному тридцять третьому, Павлик дивом уникнув арешту через кілька років. Автор залишає свого героя на роздоріжжі, і читач не знає, як складеться його подальша доля. Страшна пам’ять повсякчас ятритиме його душу, але в тій душі назавжди оселилося світло.