Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу
подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини.
Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті,
хто прищеплює любов до читання.
Адже книга – один із
найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть
нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і
працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.
Сьогодні
без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник,
найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для
школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто
багато читає, той багато знає».
Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості!
У горному
глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру
плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного
разу зустрів лебідь рибку і хотів її з'їсти. Стала срібляста рибка
проситися:
— Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий!
Сказав тоді лебідь:
— Дістань мені черевички, бо лапи мої у воді мерзнуть. Дістанеш, тоді я тебе не їстиму. Не дістанеш — з'їм.
Швидко попливла рибка по озеру шукати черевички. Кругом побувала, на дно спустилася, ніде черевичків для лебедя не знайшла.
Підпливла тоді до берега під очерет і заплакала. Почула той плач зелена жабка-скрекотушка і питає:
— Рибко срібляста, чого ти плачеш?
Розповіла рибка жабці про своє горе.
— Я тобі допоможу, — сказала зелена жабка, — підожди мене тут.
Залишила рибку між очеретами, а сама на берег виплигнула і заквакала: «Ква-ква, ква-ква, ква-ква!»
Почув це горобчик-молодчик, що сидів на високій вербі, і у відповідь зацвірінчав: «Цвірінь-цвірінь, цвірінь-цвірінь!» Розповіла
жабка горобчикові про біду рибки сріблястої і попросила дістати
черевички. Полетів тоді горобчик-молодчик в садок, де гуляла маленька
дівчинка Наталочка. Як довідалась Наталочка, що лебідь рибку хоче
з'їсти, швиденько принесла горобчикові свої старенькі черевички і
наказала: «Лети швидше, швидше, щоб рибку врятувати!»
Горобчик-молодчик полетів і оддав черевички зеленій жабці-скрекотушці.
Жабка плигнула у воду і подала їх рибці сріб-лястій. Зраділа рибка,
зараз же попливла до лебедя. Черевички ті лебедеві дуже сподобалися, і
він пообіцяв тую рибку сріблясту не чіпати.
Переказала свою подяку срібляста рибка жабці-скрекотушці, жабка — горобчикові-молодчикові, а горобчик — Наталочці.
За матеріалами: Микола Трублаїні. "Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку". Казка. Київ, видавництво «Веселка», 1987, 13 с.
Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939р. в м. Ходорові на Львівщині. Є автором великої кількості творів. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету. 1961р., закінчивши філологічний факультет Львівського університету, почав працювати в обласному архіві. Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані в двох циклах: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок). За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання, він працював редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза». У 1977 році Ігор Калинець був нагороджений премією ім. І. Франка в Чікаго, у 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» був удостоєний Національної премії України ім. Т. Шевченка. Остання книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові в 1997 р.
В автобіографії Ігор Калинець пише: «В ув'язненні працював токарем і кочегаром. Мучився, але не каявся — і радий з того, бо чую, що лишився людиною. Поезія допомагала вистояти і в перший, і в другий періоди. Зумів зберегти усе написане, що теж дивовижно...» Справді, у радянські часи залишатися поетом правди було просто неможливо, а Ігор Калинець не зрадив своїх переконань і своєї батьківщини, завдяки цьому й залишився людиною. До речі, у цьому нас переконують світлі й легкі його твори. Ніколи не скажеш, що їх автор — уярмлена свого часу в'язницею й засланням людина: від його поезії та прози віє чистотою, безпосередністю і навіть дитячою наївністю.
Усе це від любові до своєї донечки, про що ми дізнаємося з розповіді самого Ігоря Калинця: «У таборі на Північному Уралі, де я опинився в 1973 році, я знову взявся до писання. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей. Моя дочка закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Тому і названо було цей перший цикл "Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки", видана в Києві в 1991 році. Дзвінка — це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку.
У поезії «Писанки» поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини — мами. А в першій книжечці для Дзвінки — «Дивосвіт» автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.
ня 2020 року
виповнюється 102 роки з дня героїчного подвигу, здійсненого трьома
сотнями студентів, який увійшов в історію України як Бій під Крутами.
Героїзм молодих українців довгі роки служить прикладом для багатьох
поколінь. Що саме сталося в 1918 році і чому важливо пам'ятати про це
сьогодні, читайте в матеріалі УНІАН.
Що передувало Бою під Крутами
У грудні 1917 року Раднарком СРСР зажадав від Української Центральної
Ради легалізувати військові загони більшовиків в Україні. У разі
невиконання Ленін і Троцький, що підписали лист, пригрозили оголосити
УЦР такою, що веде відкриту війну. Не дочекавшись відповіді, більшовики
зробили це. Бойові дії розпочалися в середині місяця.
29 січня 2020 року виповнюється 102 роки з дня героїчного подвигу, здійсненого трьома сотнями студентів, який увійшов в історію України як Бій під Крутами. Героїзм молодих українців довгі роки служить прикладом для багатьох поколінь.
Що передувало Бою під Крутами
У грудні 1917 року Раднарком СРСР зажадав від Української Центральної Ради легалізувати військові загони більшовиків в Україні. У разі невиконання Ленін і Троцький, що підписали лист, пригрозили оголосити УЦР такою, що веде відкриту війну. Не дочекавшись відповіді, більшовики зробили це. Бойові дії розпочалися в середині місяця.
За різними оцінками, чисельність війська, яке було готове виступити на боці Центральної Ради, скоротилася з 300 до 15 тисяч. Під час наступу радянської армії бійці УНР нерідко переходили на бік більшовиків або ж проголошували нейтралітет. Це зробило значно несумірним розклад сил, що склався на той момент між сторонами. Бій під Крутами: приклад людського героїзму. Безпосередньо сама битва відбулася 29-30 (16-17) січня поблизу невеликої однойменної залізничної станції. Вона розташовується на території сучасної Чернігівської області в 130 км від Києва. У бою трьом сотням київських курсантів і козаків "Вільного козацтва" (їх було близько сотні) протистояли кілька тисяч бійців Червоної армії, очолюваних Михайлом Муравйовим. Більшовики наступали відразу з двох напрямків - харківсько-полтавсько-київського і курсько-бахмацького. День пам'яті Крут Основною метою битви було зупинення стрімкого наступу більшовиків. Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути
затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю
на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto
означав міжнародне визнання української незалежності.
Втрати сторін
За різними оцінками, втрати української армії на той момент становили до сотні загиблих. Число загиблих з іншої сторони оцінюють приблизно в 300 людей, що викликано, насамперед, чисельною перевагою більшовиків. Імена всіх загиблих з українського боку за більш ніж 100 років встановити не вдалося. Відомі імена близько десятка молодих людей, які віддали свої життя за майбутнє української землі. Пам'ять про Героїв Крут
Незабаром після знаменитого бою Центральна Рада ухвалила перепоховати загиблих у бою під Крутами. Студентів-героїв поховали в Києві на Аскольдовій Могилі. Траурну церемонію тоді відвідав голова Центральної Ради Михайло Грушевський.
Відомий український поет Павло Тичина написав у пам'ять про загиблих героїв вірш, який назвав"Пам'яті тридцяти".
На Аскольдовій Могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних молодих...
На Аскольдовій Могилі Український цвіт — По кривавій по дорозі Нам іти у світ.
На кого посміла знятись Зрадника рука? Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн Боже, покарай! — Понад все вони любили Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. — На Аскольдовій Могилі Поховали їх.
КРУТИ 1918 (2019) HD офіційний трейлер фільму
Герої Крут і Незалежна Україна
У 2006 році недалеко від місця бою було відкрито великий пам'ятник. У 2007 році тодішній президент Віктор Ющенко підписав указ про вшанування пам'яті Героїв Крут. Відтоді 29 січня отримало офіційний статус. А у 2012 році на Аскольдовій могилі встановили пам'ятник.Сьогодні в низці міст встановлено пам'ятники і меморіальні дошки на честь Героїв Крут. В пам'ять про Героїв називають вулиці і сквери, а в Києві та Львові - навіть навчальні заклади. Зокрема, ім'я Героїв Крут носять столичний Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації й Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Щороку 29 січня в Україні проводять пам'ятні заходи на честь подвигу юних героїв.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7,
у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини
євреїв і незліченної кількості представників інших національностей,
буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які
приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей
документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в
1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом
нацистських злочинів.
Остаточне розв’язання єврейського питання
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655м
Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як
"всеспалення" й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид)
євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945
років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення
людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності,
сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом
Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона - на території колишнього
Радянського Союзу.
Загалом під Голокостом
розуміється систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і
циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945
років.
https://24tv.ua/den_pamyati_zhertv_golokostu_v_ukrayini_istoriya_i_fakti_n918655
Нацистська расова політика базувалася на
дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План
«остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі
краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у
певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи
за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися
примарними. Нацисти вдалися до терору.
Голокост в Україні
Винищення «неповноцінних» народів та
етнічних груп стало основною
лінією політики Берліна на Сході Європи. Україна поряд з іншими європейськими
державами стала жахливим полігоном
нацистського конвеєру смерті.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території
СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в
гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових
камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло
від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади
військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами
на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів,
ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв.
«Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і
гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом
загинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.
Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий
розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На
початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941
року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.
Євреї, які залишалися на території Закарпатської
України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По
прибуттю вони, у переважній
більшості, загинули в газових камерах.
Бабин Яр
Масовою братською могилою і символом Голокосту в
Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після
вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові
розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік
припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня
1941 р. За цей час загинуло 33 771осіб.
До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем
регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих –
комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки
Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною
1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем
і для його численних ув’язнених.
Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв.
На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська
окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У
них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях
румуни знищили близько 300 000 євреїв.
Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Місця найбільших масових страт євреїв в Україні:
Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40
000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський –
23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля
Рівного – понад 17 000 жертв.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17 жовтня 2019 р. № 1304 «Про затвердження переліку підручників (посібників), що видаватимуться за кошти державного бюджету» та наказу Міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2019 р.№ 1494 № 1494«Про затвердження переліку підручників (посібників), що видаватимуться за кошти державного бюджету» було видано і доставлено у шкільну бібліотеку:
Навчально-методичний посібник «Методика реалізації Українського правопису в новій редакції у закладах загальної середньої освіти» (авт. Терещенко В. М., Панченков А. О.).
навчально-методичні посібники для педагогічних працівників:
1. Нова українська школа: порадник для вчителя (авт. Шиян Р. Б., Софій Н. З., Онопрієнко О. В., Найда Ю. М., Пристінська М. С., Большакова І. О. За загальною редакцією Н. М. Бібік, доктора пед. наук, професора, дійсного члена НАПН України).
2. Нова українська школа: організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти (авт. Кірик М. Ю., Данилова Л. І.).
3. Нова українська школа: порадник вихователю групи продовженого дня у закладах загальної середньої освіти (авт. Дмитрів Г. І., Фреїк Н. В, Владика О. Т., Глинянюк Н. В., Грицюк О. Є., Добрянська Н. М., Маротчак Р. М., Семанюк Р. С., Скрипник Р. Е., Тарасюк М. Б., Фущич У. С.).
4. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу (авт. Вашуленко М. С.).
5. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу (авт. Гільберг Т. Г., Тарнавська С. С., Павич Н. М.).
6. Нова українська школа: методика навчання математики у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів (авт. Скворцова С. О., Онопрієнко О. В.).
7. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах на засадах компетентнісного підходу (авт. Масол Л. М.).
8. Нова українська школа: використання інформаційно-комунікаційних технологій у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти (авт. Антонова О. П.).
9. Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти (авт. Фідкевич О. Л., Бакуліна Н. В.).
посібники серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти:
1. «Антологія. Фольклор, міфи і легенди народів світу в шкільному курсі літератури» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт.-упор. Чумарна М. І.).
2. «Антологія. Казка в шкільному курсі літератури» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт.-упор. Морщавка Ю. О.).
3. «Сучасна художня література» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (упор. Ніколенко О. М., Мацевко-Бекерська Л. В., Сакович Л. С., Ніколенко К. С., Борисова Є. Л., Мігалі А. І., Туряниця В. Г., Сластьон С. Е.).
4. «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.).
5. «Цікаві факти з історії давніх часів» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Бандровський О. Г.).
6. «Захопливий світ біології» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Каліберда М. С., Панов В. В., Чайковська М. А.; за ред. Шаламова Р. В.).
7. «Основи споживчих знань. Споживча етика» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Овчарук О. В., Пужайчереда Л. М.).
навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами :
1. Навчально-методичний посібник «Асистент вчителя у закладі загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання» (авт. Колупаєва А. А., Коваль Л. В., Компанець Н. М., Квітка Н. О., Лапін А. В.).
2.Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі (авт. Колупаєва А. А., Таранченко О. М.).
Адже книга – один із
найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть
нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і
працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.
Шановні читачі!
Розповіла
жабка горобчикові про біду рибки сріблястої і попросила дістати
черевички. Полетів тоді горобчик-молодчик в садок, де гуляла маленька
дівчинка Наталочка. Як довідалась Наталочка, що лебідь рибку хоче
з'їсти, швиденько принесла горобчикові свої старенькі черевички і
наказала: «Лети швидше, швидше, щоб рибку врятувати!»
