На допомогу читачеві

На допомогу 5-тикласникам !

 Галина Пагутяк. Лялечка і Мацько

100-річчя Національної академії наук України

День в історії. Заснування Національної академії наук

Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П.Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Академія постала як самоврядна установа, до складу якої входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Перше установче, спільне зібрання Академії, що відбулося 27 листопада у приміщенні Наукового товариства у Києві, обрало Президентом УАН В.І.Вернадського. Важливою складовою Академії наук стала заснована того ж року (закон Радим Міністрів від 2 серпня 1918 р.) Національна бібліотека Української Держави, що стала головною академічною книгозбірнею країни. З травня 1919 р. вона стала називатися Всенародною бібліотекою України. Після окупації України більшовиками у 1921 р., нова влада підтвердила заснування УАН. 21 червня 1921 р. Рада народних комісарів УРСР ухвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», відповідно до якого Академія визнавалася головною науковою установою республіки. Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН) поділялася на три відділи. У 1936 р. ВУАН перейменували в Академію наук УРСР. Після здобуття Україною Незалежності, розпочався новий етап в історії Академії (з 1994 р. Національної академії наук України), яка, однак, зберігає історичну тяглість і нерозривний зв’язок із заснованою сто років тому найвищою науковою академічною установою України.

Відповідно до Указу Президента України від 18.05.2017 №136/2017 «Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України» в шкільній бібліотеці проведено інформаційна година: «100-річчя академії наук України»та оформлені книжкові виставки «Юним науковцям»та «Я пізнаю світ»





Історична довідка про заснування Національної академії наук України

Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського. На установчому спільному зібранні 14 листопада 1918 року було обрано президентом УАН професора Володимира Вернадського, а секретарем — Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. Урочисте відкриття академії наук відбулось 27 листопада 1918 року.
З моменту заснування вона складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.

У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук.
Упродовж функціонування НАН України її очолювали Президенти:
- Вернадський Володимир Іванович (1918–1919рр.);
- Левицький Орест Іванович (1919–1921рр.);
- Василенко Микола Прокопович (1921–1922рр.);
- Левицький Орест Іванович (1922р.);
- Богомолець Олександр Олександрович (1930–1946рр.)
- Палладін Олександр Володимирович (1946–1962рр.);
- Патон Борис Євгенович (1962-

День Збройних сил України

Сьогодні вітаємо всіх військовослужбовців України. Ви наші захисники, опора держави. Спокій наших осель, спокій близьких — у ваших надійних, сильних руках. Це ви завжди готові пожертвувати собою, щоб більшість українців мали мирні сни.

Це ви, попри всі негаразди, продовжуєте службу і захищаєте. Ви, наші захисники та захисниці, люди, без яких не було б ані сьогодні, ані завтра. Без вас не було б України, за майбутнє якої ми продовжуємо боротися.

Тож прийміть вітання з найкращими побажаннями: добра, світлого настрою, професійних успіхів. Ми зичимо кожному з вас міцного здоров’я та миру! Ви - найкращі!

 

«Вони зупинили ворога». Відеоролики, підготовлені Військовим телебаченням України

У четвер, 6 грудня, українці відзначають День Збройних сил України,дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради №3528-ХІІ від 19 жовтня 1993 року.

6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13 грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.

Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років незалежності українська армія була майже знищена.

Після Революції Гідності та початку воєнних дій на сході України розпочалася нова сторінка літопису українських Збройних сил. Попри тотальну руїну в армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність Батьківщини, захистити власний народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил.

Саме вони – українські воїни, віддані до останнього присязі, є обличчям нової української армії з її незнищенним духом мужності, пам’яттю про героїчне минуле та орієнтацією на майбутнє.

Учні 10-х класів побували на уроці історичної пам’яті «Героїчні сторінки захисників Української державності», на якому дізнались чимало нових фактів із історії боротьби свого народу за свободу і незалежність. Було проведено бесіду «Шляхом мужності і слави»,лунали патріотичні пісні, демонструвались відеоролики та слайд-фільми про шлях, що пройшли і проходять українські воїни з часів козацтва до сьогодення. До уваги присутніх була представлена книжкова виставка.

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр.

 Масштабними заходами Україна та світ відзначають 85-ті роковини Голодомору.
 1 вересня 2018 року в Києві стартувала масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85-ти днів проходить у 85 куточках світу.
Під час меморіальних заходів учасники запалюють символічну свічу пам’яті та зачитують імена дітей загиблих під час Голодомору.
За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору». Тут на інтерактивній мапі світу марковані свічками-позначками міста, де уже відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.
Міжнародна акція була ініційована Світовим Конгресом Українців. Її підтримали Міністерство  закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

Пам'ять про Голодомор 1932-1933

 Голодомор

Видання про Голодомор

У читальному залі протягом тижня можна було ознайомитися із виставкою – інформацією «Україна пам’ятає...Світ визнає...», дізнатися про часи лихоліття на території свого району,переглянути презентацію "Голодомор 1932 - 1933рр."

 

В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору 24 листопада 2018 р. о 16:00 приєднайтеся до загальнонаціональної хвилини мовчання, запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

День Гідності та Свободи

Сьогодні, 21-го листопада, ми відзначаємо п'яту річницю Революції Гідності. Як зібрався Майдан, з чого все почалось і як розвивались події боротьби за честь і гідність,  читайте тут https://tsn.ua/video/video-novini/p-yata-richnicya-revolyuciyi-gidnosti-z-chogo-vse-pochalos-i-yak-rozvivalis-podiyi-borotbi.html

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні

 

Інформаційна сторінка для 10-тикласників називається "Пам ’ятаємо Героїв Небесної Сотні!" й розповідає про події Євромайдану.  Завдяки відео та аудіо засобам учні цілковито поринули в атмосферу подій революції.

21 листопада 2013 року, після того, як Янукович вирішив призупинити переговори про асоціацію ЄС, на Майдан вийшло невелика кількість студентів. Тоді ще ніхто навіть уявити не міг, що очікує всю Україну в наступні кілька місяців. І для того, щоб наша країна стала ближче до Європи, знадобиться не тільки повна зміна влади, а й сотні людських життів.

У наступні дні події почали розвиватися. "Євромайдани" з'являлися в інших містах, кількість людей росла. Але в той же час були підписані перші постанови судів про заборону акцій, здійснювалися силові розгони і звільнення журналістів за правду про Майдан. У країні з'явилася жорстка цензура.
Причини Майдану 2013

На допомогу 3-класникам:Олександр Зима. Закляття золота й вогню

Олександр Зима. Закляття золота й вогню 
( Аудіобібліотека.Літературні казки українських авторів)

"Закляття золота й вогню" (за О. Зимою). 

Якось навесні біля лісу поселився маленький гостроносий чоловік. Побудував він хату — довгу хижу без вікон — та й став жити-поживати, добра наживати.
Чоловік той був не лісник, не садівник і не рибалка, хоча завжди носив із собою зелені сіті.
Той чоловік був птахоловом.
Зранку йшов птахолов до вільшаника й напинав легенькі сіті. Сипав під ними конопляне сім'я, а сам ховався в кущах.
Як тільки дрізд, коноплянка чи вивільга зманеться на конопляне сім'я, прилетить зерняток поклювати, птахолов смикне за мотузочку — сіті й накриють пташку.
Так і полював птахолов зранку та після обіду. Невільників тримав у хижі без вікон. У неділю ж віз птахів на базар та й продавав за гроші.
Добре б жилося птахолову, якби у тому лісі не було одуда Ходитута та дятла Дуплотеса.
Якось Ходитут став помічати, що у лісі все меншає дроздів, синиць, вільшанок та мухоловок. Навіть горихвістки кудись пощезали. Ліс посмутнів, загув журно. Листя й кору дерев обсіли гусінь, тля, шашіль.
Засумував Ходитут. Пробував він сам боротися з гусінню та жуками. Але де йому здолати те страш¬не військо!
Покликав тоді Ходитут дятла Дуплотеса. Прилетів дятел, але й удвох не змогли вони врятувати ліс від лиха.
— Що ж його робити? — запитав Ходитут змореного Дуплотеса.
— Хто й зна,— зітхнув Дуплотес.
— Якщо й ти не знаєш, то скликай тоді Велику Раду,— підказав Ходитут.— Бий у великі бубни.
У Дуплотеса були великі й малі бубни. Вони не ншає схожі на ті, що у барабанщиків, та голоси в них подібні.
Злетів Дуплотес на високого дуба й ударив дзьобом-теслом у громову гілку. Понесла луна лісом голос великого бубна.
3 лементом і криком позліталися на галявину сойки, дятли, мухоловки, поповзні, сорокопуди, синиці,
шпаки, щиглики, вільшанки, дубоноси, горлички, вивільги, горихвістки та соловейки. Прилетів навіть жайвір, що жив на полі біля лісу.
На гілку для промовця сів Дуплотес.
— Друзі,— гукнув Дуплотес,— гляньте, як оси¬ротів і занедужав наш ліс. Дерева гинуть від гусені, короїдів і тлі. Хто знає, чому в наш ліс прийшло велике горе?

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

 Вірші про рідну мову
Вислови про рідну мову
Вислови про українську мову
Вислови про мову відомих людей
Цікавинки для школярів про українську мову 

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.