Я вже читач шкільної бібліотеки !

Гарним травневим днем учні 1-Б класу стали читачами.
Волощук Артьом, Воротнікова Валерія, КомарцеваКрістіна, Швабовський  Андрій, Мороз Матвєй, Голотова Вікторія, Бур'ян Ігор, Панько Руслан,Воронков Василь, Сінючков Нікіта, Дідурик Настя, Захарченко Андрій, Хом'яченко Валерія та Бац Каріна збагатили бібліотечний фонд своїми подарунками-новенькими книжечками.

  Першокласники записались до бібліотеки і взяли читати цікаві книжки.

26 квітня-32 річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня відзначають 32-гу річницю аварії на Чорнобильській АЕС - найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності.

Цього дня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише територію сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з'явилося  перше офіційне повідомлення.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об'єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» -  нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об'єкт «Укриття» було насунуто арку нового безпечного конфайнмента.
В подальшому планується протягом 2017 року ввести об'єкт НБК в експлуатацію та вже у 2018 році розпочати роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об'єкту «Укриття». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги
вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння,
і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних.
Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу –
це джерела мудрості.

                                                              Повість минулих літ

Символічно день 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. А для світової літератури цей день є символічним.

Свято, ідея організації якого належить Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, сьогодні відзначається в десятках країн світу.

23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський.

Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення у читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку і заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

Звичайно, діяльність, пов’язана з популяризацією книг та читання, не може обмежитися лише одним днем. Але саме 23 квітня відбувається багато заходів, які привертають увагу до книжкової справи. Зокрема, відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, освітні заходи у навчальних закладах, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.
Успіх Всесвітнього дня книги і авторського права залежить, в першу чергу від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін – авторів, видавців, педагогів, бібліотекарів, громадських діячів і приватних осіб.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

В Україні вже п’ятий рік поспіль літератори відзначають цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів із прапорами вулицями столиці.
Цього року до автопробігу долучаються такі письменники та поети: Брати Капранови, Максим Кідрук, Сергій Пантюк, Ксенія Ковальська, Антон Кушнір, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Артем Полежака та інші.

Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.



Афоризми про книгу і читання

Вислови про книгу Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван Франко
Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням. Овідій
Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя зробить усе інше. Ф. Достоєвський
Завдання книги - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його. Корчак Я.
Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного. Рильський М.
Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг. Сухомлинський В. О.
Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння. Шевченко Т. Г.
Читання - це створення власних думок за допомогою думок інших людей. М.О. Рубакін
Вчасно прочитана книга - величезна удача. Вона здатна змінити життя, як не змінить її кращий друг або наставник. П.А. Павленко
Найкорисніші ті книги, які змушують читача доповнювати. А. Вольтер
Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити. Дідро

Ознайомлення з електронними версіями фрагментів підручників для 10 кл.

Електронна бібліотека Інституту модернізації змісту освіти

З 17 квітня по 27 квітня 2018 року в цій бібліотеці педагогічні працівники ознайомлюються з електронними версіями фрагментів підручників для 5 та 10 класів. Для ознайомлення необхідно:
1. Обрати розділ «Підручники».
2. Обрати підрозділ «Підручники 10 клас» або «Підручники 5 клас».
3. Обрати назву підручника.
4. Ознайомитися з переліком підручників та завантажити pdf-версії для перегляду.
Вибір підручників, здійснений учителями/викладачами, затверджується педагогічною радою закладу освіти.
Результати вибору підручників заклади освіти вносять  до спеціальної форми вибору у Державній інформаційній системі освіти http://diso.gov.ua/ (Інститут освітньої аналітики).

Я вже читач шкільної бібліотеки !

Сьогодні учні 1-А класу  Ткаченко Каріна,Комарцева Каріна,Тридух Саша,Мошек Вероніка, Луполенко Іра,Самойленко Сергій,Дьяченко Вероніка,Садікова Злата,Макаринський Богдан,Пригара Аня,Романщак   Максим,Фінк Артьом, Драгомощенко Саша,Стародуб Світлана,Яценко Ольга,Бондаренко Аня,Даценко Женя,Баланівська Таня принесли в подарунок бібліотеці нові книжечки.

Учні послухали казкову розповідь про бібліотеку,взяли участь у казковій вікторині " У казки на гостинах",переглянули презентацію про правила поводження з книгами.Із задоволенням прогулялися "вулицями Королівства Книг" та познайомились з його "жителями". Учні познайомилися з основними правилами користування біюліотекою і книгою.

 Першокласники записались до бібліотеки і взяли читати цікаві книжки.

На допомогу 3-класникам!!!Михайло Стельмах, біографія

Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист.

  Народився 24 травня 1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. У дев’ять років, його віддали до школи. Після її закінчення вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі. У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту До 1939 вчителював у селах Київщини. 1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943 році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського. Після війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1953 роки). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6-9 скликань, був заступником голови Ради Національностей. 1972 — був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер 27 вересня 1983 у Києві. Похований на Байковому цвинтарі

Джерело: http://dovidka.biz.ua/ Довідник цікавих фактів та корисних знань

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов до рідної землі мати — Ганна Іванівна, про яку він так писав в автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять»: «В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею…» З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна — колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядьку Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою,— цих простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко самотужки,— згадував пізніше письменник,— навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом. Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину. Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: бути вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано в 1936 році. Загальне визнання принесли письменникові романи «Велика рідня» та «Кров людська — не водиця». Цілу бібліотечку складають книжки Михайла Стельмаха для наймолодших читачів: «Жнива», «Колосок до колоска», «Живі огні», «Весна-весняночка», «У сестрички дві косички», «В їжачковім вітряку», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка», «Бурундукова сім’я», «Заячий секрет», «Цапків урожай», «Журавель», «Ой весна-зоряночка», «Чорногуз приймає душ», «Літо-літечко», «У бобра добра багато» та інші. Заслуговує на увагу і казка про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка». Крім прози та поезії, писав п’єси і сценарії для кінофільмів. Помер М. Стельмах на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.Джерело: http://dovidka.biz.ua/mihaylo-stelmah-biografiya-dlya-ditey/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов до рідної землі мати — Ганна Іванівна, про яку він так писав в автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять»: «В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками — нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею…» З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна — колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядьку Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою,— цих простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко самотужки,— згадував пізніше письменник,— навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки — «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом. Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину. Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: бути вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано в 1936 році. Загальне визнання принесли письменникові романи «Велика рідня» та «Кров людська — не водиця». Цілу бібліотечку складають книжки Михайла Стельмаха для наймолодших читачів: «Жнива», «Колосок до колоска», «Живі огні», «Весна-весняночка», «У сестрички дві косички», «В їжачковім вітряку», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка», «Бурундукова сім’я», «Заячий секрет», «Цапків урожай», «Журавель», «Ой весна-зоряночка», «Чорногуз приймає душ», «Літо-літечко», «У бобра добра багато» та інші. Заслуговує на увагу і казка про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка». Крім прози та поезії, писав п’єси і сценарії для кінофільмів. Помер М. Стельмах на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.Джерело: http://dovidka.biz.ua/mihaylo-stelmah-biografiya-dlya-ditey/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

На допомогу 4-класникам!!! Прислів’я та приказки про спорт

Прислів’я про спорт

Здоров’я в порядку — дякуй зарядці.

Як дитина бігає і грається, так і їй здоров`я усміхається .

Хто спортом займається, той сили набирається.

Загартовуй своє тіло з користю для справи.

Холоду не бійся, сам по пояс мийся.

Хто любить спорт, той здоровий і бадьорий.

І кмітливість потрібна, і загартування важливе.

У здоровому тілі здоровий дух.

Приказки про спорт

Змолоду загартуєшся, на все століття згодишся.

Починай нове життя не з понеділка, а з ранкової зарядки.

Міцний тілом — багатий і справою.

Зі спортом не дружиш — не раз про тім потужиш.

Пішки ходити — довго жити.

Віддай спорту час, а замість одержи здоров’я.

Прислів’я та приказки про спорт — це українська народна мудрість, її часто використувують в навчанні в розмовах. Прислів’я та приказки про спорт та здоровя для дітей — стануть в нагоді щоб привити дітям любов до спорту та здорового образу життя. Прислів’я та приказки про спорт Здоров’я в порядку — дякуй зарядці. Як дитина бігає і грається, так і їй здоров`я усміхається Хто спортом займається, той сили набирається. Загартовуй своє тіло з користю для справи. Холоду не бійся, сам по пояс мийся. Хто любить спорт, той здоровий і бадьорий. І кмітливість потрібна, і загартування важливе. У здоровому тілі здоровий дух. Вітрила так снасті в спортсмена у владі. Приказки про спорт Змолоду загартуєшся, на все століття згодишся. Починай нове життя не з понеділка, а з ранкової зарядки. Міцний тілом — багатий і справою. Зі спортом не дружиш — не раз про тім потужиш. Пішки ходити — довго жити. Віддай спорту час, а замість одержи здоров’я. Прислів’я про здоров’я та спорт Без уміння і сила ні при чому. Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо. Хто міцний плечем, тому й ноша ніпочім. Бережи сукню знову, а здоров’я — змалку. Ліків тисячі, а здоров’я одне. Рухайся більше — проживеш більше. Ніхто не потурбується за тебе краще, ніж ти сам. Здоров’ю ціни немає. Не бігаєш здоровим, побіжиш, коли захворієш. Здоров’я не купиш. Тримай голову у холоді, живіт у голоді — будеш здоровий. Здоров’я всього дорожче.Джерело: http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-ta-prikazki-pro-sport/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Прислів’я та приказки про спорт — це українська народна мудрість, її часто використувують в навчанні в розмовах. Прислів’я та приказки про спорт та здоровя для дітей — стануть в нагоді щоб привити дітям любов до спорту та здорового образу життя. Прислів’я та приказки про спорт Здоров’я в порядку — дякуй зарядці. Як дитина бігає і грається, так і їй здоров`я усміхається Хто спортом займається, той сили набирається. Загартовуй своє тіло з користю для справи. Холоду не бійся, сам по пояс мийся. Хто любить спорт, той здоровий і бадьорий. І кмітливість потрібна, і загартування важливе. У здоровому тілі здоровий дух. Вітрила так снасті в спортсмена у владі. Приказки про спорт Змолоду загартуєшся, на все століття згодишся. Починай нове життя не з понеділка, а з ранкової зарядки. Міцний тілом — багатий і справою. Зі спортом не дружиш — не раз про тім потужиш. Пішки ходити — довго жити. Віддай спорту час, а замість одержи здоров’я. Прислів’я про здоров’я та спорт Без уміння і сила ні при чому. Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо. Хто міцний плечем, тому й ноша ніпочім. Бережи сукню знову, а здоров’я — змалку. Ліків тисячі, а здоров’я одне. Рухайся більше — проживеш більше. Ніхто не потурбується за тебе краще, ніж ти сам. Здоров’ю ціни немає. Не бігаєш здоровим, побіжиш, коли захворієш. Здоров’я не купиш. Тримай голову у холоді, живіт у голоді — будеш здоровий. Здоров’я всього дорожче.Джерело: http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-ta-prikazki-pro-sport/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua