середа, 6 грудня 2017 р.

З Днем Збройних Сил України!


Сьогодні, 6 грудня, вся Україна відзначає День Збройних сил. 


День Збройних сил України – це професійне свято всіх військових ЗСУ. Вперше цю дату відзначили в 1993 році, коли Верховна Рада прийняла відповідну постанову.
6 грудня – зовсім не випадкова дата для свята, адже саме цього дня в 1991 році було прийнято закон «Про Збройні сили України».
За короткий термін ВРУ затвердила кілька законодавчих актів, що стосуються військової сфери країни. Серед них: постанова «Про Раду оборони України», Воєнна доктрина України, Концепція оборони і будівництва Збройних сил України, закон «Про Збройні сили України».
1354778011_helicopter
Збройні сили України – це об’єднання всіх військовослужбовців країни. Українська армія захищає територіальну цілісність нашої держави, забезпечує захист суверенітету та безпеку громадян.
За традицією, 6 грудня прийнято нести квіти до могили невідомого солдата. Військові цього дня отримують заслужені нагороди. Також для них проводяться святкові концерти.

12 фактів про українську армію, яких ви могли не знати.
У День Збройних сил України пропонуємо 12 важливих фактів, які ви могли не знати про українську армію:

 1. ТОП-30 найсильніших армій світу
За даними рейтингу мiжнародної компанiї "Global Firepower", у 2017-му році українська армія посідає 30-те місце зі 133 армій держав світу.
За даними цього ж таки британського дослідження, на сьогодні українська армiя має на озброєннi 2449 танкiв, 8217 бойових броньованих машин, 1302 одиницi самохiдної артилерiї, 1669 одиниць ствольної артилерiї, 625 реактивних систем залпового вогню.
Українська військова авіація налічує 39 винищувачів, 66 штурмовикiв, 89 транспортних кораблiв i 34 бойовi гелiкоптери. 
2. Одна з найпотужніших армій Європи після розвалу СРСР
Після розпаду Радянського Союзу армія України була однією з найпотужніших у Європі, оскільки успадкувала ядерну зброю та відносно сучасні зразки озброєння та військової техніки.
Тоді під юрисдикцію України перейшли 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), бригада спецпризначення, 9 бригад протиповітряної оборони (ППО), 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1 500 бойових літаків) і окрема армія ППО.

На сьогодні Збройні сили України структурно поділені на 3 види та 2 окремі роди військ:
Сухопутні війська
Повітряні сили
Військово-морські сили
Сили спеціальних операцій
Десантно-штурмові війська України
Інші підрозділи (допоміжного характеру) 
3. 250 тисяч особового складу
На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні сягала майже мільйона (980 тисяч осіб).
У жовтні 2017-го чисельність Збройних сил України наблизилася до максимально передбаченої законом позначки в 250 тисяч осіб.
4. Перша у світі добровільно позбулась ядерної зброї
Українська армія була першою у світовій історії, яка добровільно відмовилась від володіння ядерною зброєю. Станом на 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.
Восени 2001 року шляхом підриву була знищена остання шахта для запуску міжконтинентальних балістичних ракет, що розташовувались у Миколаївській області. Після цієї події Україна втратила останню можливість оперувати ядерними озброєннями.
5. Анексія Криму забрала 85% флоту
У березні 2014-го в період анексії Криму Україна втратила приблизно 85% кораблів свого флоту, ключові військово-морські бази та розвинену інфраструктуру для базування флоту на території півострова. Штаб ВМС України був перенесений в Одесу.
За даними Global Firepower, на сьогодні загальні військово-морські активи України становлять 25 одиниць, серед них: 1 фрегат ("Гетьман Сагайдачний"), 1 корвет, 3 сторожові кораблі та 1 військовий корабель.
Військово-морські сили ЗСУ сьогодні налічують приблизно 11 тисяч особового складу. 
6. Перший генерал незалежної України
Першим українським генералом, який ніколи не служив в радянській армії став Олег Мікац – у серпні 2015-го йому було присвоєно звання генерал-майора.
7. Жінки і армія
Станом на березень 2017-го в Збройних силах України проходили військову службу та працювали 54 тисячі жінок, з них понад 20 тисяч є військовослужбовцями. Проте в українські армії на сьогодні немає жодної жінки зі званням генерала.
8. Відновлення призову
У жовтні 2013-го президент-втікач Віктор Янукович скасував призов на строкову військову службу. Проте у травні 2014-го після перемоги Революції гідності призов на строкову військову службу був відновлений указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова.
9. Нові погони
5 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко затвердив документ "Предмети уніформи і знаки відмінності Збройних сил України", яким прибрав радянські п'ятикутні зірки з погонів українських військових. Тепер на погонах українських армійців з’явились відзнаки у формі ромба.

Розробляючи оновлену символіку на погонах українських військових, фахівці взяли до уваги історичні відомості та традиції української армії ще з часів Запорізької Січі. 
10. Сили спеціальних операцій
У січні 2016-го в Україні були створені Сили спеціальних операцій (ССО) – окремий рід сил ЗСУ, до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій. Вони мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО. Все заради єдиної мети – знищення ворога держави.

Проект українського музиканта Андрія Антоненка Riffmaster створив для ССО неформальний гімн "Тихо Прийшов, Тихо Пішов".
Дивіться відео на неофіційний гімн Сил спеціальних операцій:

 11. Нове свято
У 2017-му радянська традиція відзначати день десатника в Україні 2 серпня відійшла в історію. Тепер жодних купань у фонтанах у біло-синіх тільниках.
21 листопада в Україні з'явилось нове свято – День десантно-штурмових військ.
Блакитні берети замінили на бордові із новим беретним знаком.
12. Армія Європи, що воює
На сьогодні українська армія є єдиною в Європі та однією з небагатьох у світі, яка веде сухопутну війну – гідно протистоїть ворогові та відстоює територіальну цілісність держави.






Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua

Вибір редакції

Коментарі
Публікації

12 фактів про українську армію, яких ви могли не знати

сьогодні, 09:05 12 фактів про українську армію, яких ви могли не знати

Наталя Сколоздра 1702

Не хотів, щоб цю війну відчули мої рідні: спогади молодого бійця ЗСУ Олега

сьогодні, 08:16 Не хотів, щоб цю війну відчули мої рідні: спогади молодого бійця ЗСУ Олега "Бандери"

Уляна Корицька 273

Презентуємо

5 грудня, 22:00 Презентуємо "Марш Нової Армії" України: країна потребує гімну справжніх українських героїв

Олег Скрипка 3870


5 грудня, 21:00 "Кіборги": як знімали фільм про новітню історію України

Яніна Ткачук 1883

Підсумки 2017 року: найгучніші вбивства в Україні

5 грудня, 20:02 Підсумки 2017 року: найгучніші вбивства в Україні

Настя Сукач 2028

З’явилось нове відео аварії у Харкові: ДТП видно крупним планом (18+)
19 жовтня , 11:54

Смертельна ДТП у Харкові: журналістка розбила усі аргументи на захист Зайцевої
21 жовтня , 19:11

Який безвіз насправді: українці діляться враженнями від перетину кордону з ЄС
11 червня , 09:48

Ще можна отримати гроші за невикористану субсидію: назвали останній термін
31 серпня , 08:50

Саакашвілі навряд чи депортують до Грузії, – експерт
12 вересня , 13:45

Skoda Superb – комфортний "лімузин" за доступною ціною
24 листопада , 15:00
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ

Новини



Більше новин

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
Posted by at Немає коментарів:

пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

Пам'ять про Голодомор 1932-1933

Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів.

У четверту суботу листопада в Україні на підставі Указів Президента Л. Кучми № 1310/98 та Президента В. Ющенка № 431/2007 відзначається День пам’яті жертв Голодомору. Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр.

Гасло цьогорічних пам'ятних заходів: "Голодомор - помста за свободу".


Корисні інтернет-посилання
1. Геноцид Голодом:
www.holodomoreducation.org/
2. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів:
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/
3. Енциклопедія голодомору 1932-1933 років в Україні:
www.history.org.ua/?discussion&nazva=_enhld_
4. Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»:
www.memorialholodomor.org.ua
5. Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні:
www.holodomor-monuments.org
6. Розділ порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору:
www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php
7. Сайт Українського інституту національної пам’яті:
www.memory.gov.ua/holodomor-commemoration-news
8. Спецпроект «Історичної правди» – «Голодомор 1932-1933»:
http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/
9. Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод:
www.gis.huri.harvard.edu/the-great-famine/about-the-great-famine-project.html

Приєднані файли: 
application/pdf iconГолодомор 1932-1933 – геноцид українського народу

Голодомор 1932–1933 рр.

Мертві люди на вулиці Харкова, 1932р.
Мертві люди на вулиці Харкова, 1932р.
Другий за хронологією Голодомор стався через одинадцять років після 1921 року. За соціально-демографічними наслідками він виявився найтрагічнішим, а за методами та формами творен­ня перевершив усі Голодомори в Україні у ХХ столітті.
Хлібозаготівлі, враховуючи їх обов’язковість та карально-репресивний механізм виконання, виявилися одні­єю із фіскальних форм натурально-продуктових повинностей українських селян і стали головною причиною жахливої трагедії Голодомору. 
У липні 1932 р. на конференції ЦК КП(б)У у Харкові було визначено затверджені московським центром розміри хлібопоставок з урожаю 1932 р. у розмірі 356 млн пудів. Новий план був непосильний для все більше деградуючого сільського господарства. Від червня до жовтня 1932 р. з колгоспів та одноосібників вдалося зібрати тільки 136 млн пудів хліба. Станом на 5 жовтня того ж року з 23 тис. 270 колгоспів виконали план тільки 1 тис. 403 колгоспи.
З мізерного збору зернових у 1932 р. в Україні вилучили 52 %, внаслідок чого виникла криза сільськогосподарського виробництва. «Боротьба за хліб», яку ініці­ював В. Молотов та Й. Сталін, перетворилася на війну проти селян. Запопадлива партноменклатура вимагала абсолютного виконан­ня плану хлібозаготівель до 10 грудня, запроваджуючи всілякі репресії.
Голодні селяни залишають село і йдуть до міста шукати хліб
Голодні селяни залишають село і йдуть до міста шукати хліб
Жовтневий візит Молотова в Україну виявився «переломним». Він вимагав від партійних організацій активної «боротьби за хліб», а від колгоспників - «виконання своїх першочергових зобов’язань перед пролетарською державою». 9 листопада 1932 р. Наркомюст УСРР та Генеральна прокуратура розіслали вказівки місцевим судовим органам, щоб вони забезпечували стягнення хліба із селян.
11 листопада 1932 р. Раднарком УСРР видав інструкцію «Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі», яка озброїла місцеві органи влади нормативним доку­ментом. Відповідно до цього документу дозволялося застосовувати репресії, чинити свавілля та знущання над селянами, які не «виконують своїх зобов’язань». Селян-одноосібників штрафували, позбавляли земельно­го наділу, садиби, виселяли поза межі району та області, конфісковували майно. Держава не дбала про селян, вважала їх «во­рожим елементом», забороняла торгувати, не видавала кредиту, насіння.
18 листопада 1932 р. ЦК КП(б)У видав постанову «Про за­ходи по посиленню хлібозаготівель», положення якої виходять за межі політичного рішення. В основних стат­тях Конвенції ООН від 9 грудня 1948 р. йдеться про те, що положення цієї постанови створили умови, несумісні з виживанням, що відповідає поняттю геноцид.
Партійна постанова зобов’язу­вала радянські органи влади «негайно заборонити будь-які витрати всіх натуральних фондів, створених в колгоспах, повністю припинити видачу будь-яких натуравансів у всіх колгоспах, що незадовільно вико­нують план хлібозаготівель», організувати повернення хліба, виданого для громадського харчування, вилучити в окремих кол­госпників та одноосібників, украденого ними зерна під час жнив. У колгоспах, які не виконували плану хлібозаготівель, влашто­вували публічний обмолот зернових з присадибної ділянки кол­госпника, зараховуючи її як видачу на трудодні. Крім переліче­них заходів пропонувалося занесення колгоспів на «чорну дошку», коли відбувалася продовольча та комунікаційна ізоляція кол­госпників у селах. «Чорні дошки» як система примусових заходів і соціальної ізоляції населення на­лежали до карально-репресивного арсеналу партійно-радян­ських органів влади, спрямованих проти «злісних утримувачів хліба».
Охорона зерна від голодних селян
Охорона зерна від голодних селян
Шість перших експериментальних сіл, занесених на «чорну дошку», стали випробувальним майданчиком сталінської зброї масового фізичного знищення за національною ознакою. Понад 30 тис. українських селян перших шести сіл опинилося в резервації. Згодом майже все сільське населення України було приречене на «чор­ні дошки»: колгоспи 82-х районів України відчули на собі їх руйнівний вплив, а це майже четверта частина адміністративних районів республіки, тобто 5 млн сільського населення.
20 листопада 1932 р. Раднарком УСРР, виконуючи партійне рішення, видав постанову «Про заходи до посилення хлібозаготівель». Відповідно до цієї постанови партійно-радянський тандем засвідчив початок антигуманної акції, яка мала виразні ознаки геноциду.
Жовтнево-листопадовий наступ 1932 р. проти українських хліборобів, керований В. Молотивим за вказівкою Й. Сталіна та кон­сультативної підтримки Л. Кагановича, спричинив апогей голодомору 1933 року. Свавілля судових органів, уповноважених, голів та активістів сільських рад, забезпечене партійними директива­ми та інструкціями Наркомюсту, не мали меж.

Для «успішного» завершення хлібозаготівель почали засто­совувати так звані загороджувальні загони навколо українських сіл і на залізницях, які унеможливлювали перевезення «хлібонасіння».
Голод розпочався восени 1931 р., а про­тягом 1-ї пол. 1932 р. набув виразних ознак Голодомо­ру, охоплюючи все більшу кількість районів. Протягом січня–липня 1933 р. територією Голодомору стали усі області УСРР та райони Молдавської АСРР. Жертвами Голодомору стали українські селяни, які переважа­ли в сільських районах УСРР. Від го­лоду страждали також етнічні меншини, які компактно проживали в Україні. Жертвами голоду виявилися не лише померлі, а також ті, які лежали опухлими, хворіли висипним та черевним тифом, дизентерією, шлунковими отруєннями, малярією. Смертність від голоду була масовою. Значна категорія людей, особливо діти віком до одного року, а також особи похилого віку помирали відразу. Певна група помирала від тифу – до 20% хворих. Решта гинула від різних хвороб. Загалом під час Голодомору 1932-1933 рр. Україна втратила померлими від 3,5 до 5 млн осіб.
Голодні діти на вулиці, 1932 р.
Голодні діти на вулиці, 1932 р.
Під час трагедії голоду держава вдалася до масового вилучення золотого запасу у населення за допомогою створених філіалів системи «Торгсину», де були встановлені завищені ціни на хліб. Голодний 1933-й рік вирізнявся ваговими показниками заготовленого золота. Якщо протягом 1932 р. «Торгсин» купив в обмін на хліб 21 т., то у 1933 р. – 44,9 т. побутового золота.
Політика заготівель хліба і золота, основним чинником яких стала торгівля борошном за валюту, мала єдину мету – мобілі­зацію валютних цінностей. Селяни, одержавши в приймальних пунктах квитанції, ордери, бони, поспішали до магазинів "Торгсину". В обмін на золото купували переважно борошно, крупу, цукор, жири.
Хлібозаготівлі та золотозаготівлі відбувалися за принципом рознарядки, які вирізнялися небувалим цинізмом та зухвальством конкретних виконавців. За торсинівську валюту держава придбала обладнання для 10 «велетнів» перших сталінських п’ятирічок: Горьківського автозаво­ду, Сталінградського, Челябінського та Харківського тракторних заводів, Уралмашу, Кузнецькбуду, Магнітбуду, Дніпрогесу.
Спалах людоїдства в Україні припадає на весну – поч. літа 1933 року. Поїдання людей були зафіксовані в усіх областях УСРР. В українських селах у 1933 р. зникли коти та собаки, яких з’їли го­лодні селяни. Голодний психоз і тривале недоїдання спричинили мутацію моралі. Селяни-канібали втратили людський облік.
Померлі з голоду, 1932-1933 рр.
Померлі з голоду, 1932-1933 рр.
Найвразливішою соціальною групою сільського населення, яка масово помирала від голоду, були діти. Вони помирали, тому що належали до категорії «непрацездатних». Першими відчули кістляву ходу Голодомору діти інтернатних установ 180-ти районів УСРР, які зняли з централізованого продовольчого постачання. Смертність дітей в українському селі стала причиною непо­вноцінного навчального року.
Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям, то­му радянська соціально-економічна політика тих років мала ви­разні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», поз­бавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересу­вання та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’яз­нення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репре­сивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей. 
Posted by at Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)