вівторок, 21 листопада 2017 р.

Хроніка 21 листопада. День, коли почався Євромайдан

2013, четвер
– Зранку Верховна Рада провалила всі сім законопроектів щодо лікування ув'язнених за кордоном. Раніше передбачалося, що після ухвалення відповідного закону Юлію Тимошенко відпустять лікуватися до Європи, і це усуне останню перешкоду на дорозі до євроінтеграції.
Через кілька годин стало зрозуміло, чому депутати так проголосували. Уряд Миколи Азарова вирішив призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію з ЄС. Лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк звинуватив президента Віктора Януковича та прем’єра у державній зраді.
Скасовано візит в Україну єврокомісара Штефана Фюле. А член моніторингової комісії Європарламенту Александер Квасневський заявив, що на саміті у Вільнюсі не буде підписано Угоду про асоціацію. Він підкреслив: це рішення України, а не Європи.
Українські чиновники кинулися виправдовувати рішення влади: мовляв, це ще не кінець. А сам Янукович стверджує, що Україна продовжує йти шляхом євроінтеграції.
Близько десятої ночі на Майдані Незалежності зібралися люди, незгодні з зупинкою євроінтеграційних процесів. Вони вирішують провести тут ніч. Так почався Євромайдан, що переріс у Революцію Гідності.

Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.
Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.
День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв.
22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року.
Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.
На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.
Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» - йдеться в Указі № 872/2014.
В цей День вітаємо все українське суспільство! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

 
 
 


 

День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи: історія і традиції свята

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.
Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.
Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

З чого все почалося


22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів.
Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.
Однак, влада, встановлена в Україні на той момент, так і не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї народом.
Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.
У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Три роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові.

Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.
Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік з України, а Росія незабаром анексувала Крим та без оголошення війни вторглася на Донбас.

Події  Революції гідності згуртували не тільки націю,але й митців.Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
одії Революції Гідності згуртували не тільки націю, але й митців. Музиканти, натхненні Майданом, записали низку пісень, а літератори один за одним публікували свої книги, в яких висвітлили події крізь призму власного сприйняття. Не обійшов увагою вплив Революції Гідності й кіноіндустрію. Українські фільми, які досі не славились популярністю за кордоном, тепер збирали овації на світових прем'єрах. Відтак світ українського кіно поповнився популярним жанром – документалістикою.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
1. «Зима у вогні: Боротьба України за свободу»

Режисером документального фільму став ізраїльтянин Євген Афінеєвський, який на запрошення свого друга приїхав до Києва в розпал Революції гідності. Спільно з 28 операторами чоловік упродовж 93 днів брав інтерв'ю в активістів, медиків, відомих митців, священиків. Фільм відтворив не тільки історичні події Євромайдану, але й думку та настрої людей різних поколінь, соціального та політичного статусів.Дебютувало кіно на Венеційському кінофестивалі 3 вересня 2015 року. Після оприлюднення документальний фільм отримав схвальні відгуки критиків, завоював приз глядацьких симпатій на Міжнародному фестивалі в Торонто та був номінований на премію "Оскар".

2. "Усе палає"

Фільм був створений дебютантами в кіноіндустрії – Олександром Течинським, Олексієм Солодуновим і Дмитром Стойковим. Троє режисерів по-своєму відтворили протистояння активістів на Євромайдані. Документальна стрічка показує, як мирний протест у Києві перетворився на кровопролитне зіткнення.
Цей фільм – не про революцію, яка змінила Україну. Не зовсім про неї. Скоріше, він показує універсальний зразок особливого виду повстань – тих, які закінчуються кровопролиттям,– зазначили творці фільму.
Кінострічка принесла режисерам визнання. Зокрема, на фестивалі DOK Leipzig у Німеччині роботу українців визнали найкращим східноєвропейським документальним фільмом.

3. "Зима, що нас змінила"

Цикл документальних фільмів від телеканалу "1+1" складається із 7 частин. Автори намагались зібрати всі кадри подій на Майдані та в повному обсязі відтворити Революцію Гідності. Відтак в кінострічці йдеться про смерть Сергія Нігояна та Небесної Сотні, про бої на Грушевського, пожежу в Будинку профспілок, Автомайдан та резиденцію Януковича.
"Це історія про тих, хто загинув за свободу і за власну державу. Досі невідомо, скільки людей насправді входить до "Небесної сотні"… Це не тільки ті, кого вбили в центрі української столиці в кінці лютого. Це також і всі ті, хто виступив проти режиму в різних куточках країни, а потім пропав безвісти чи був замордований з самого початку Євромайдану", – зазначили автори проекту.

4. "Жіночі обличчя революції"

 

Кінострічка режисера Наталії П'ятигіної відтворює долі жінок на тлі Революції Гідності. До документального фільму ввійшли історії 5 українок, не знайомих між собою, проте їх об'єднує одне – Євромайдан.
Це мати, яка виховувала свідомого сина, а виховала Героя Небесної Сотні. Дружина, яка стояла на лінії вогню пліч-о-пліч зі своїм чоловіком. Дівчина, яка закохалася в простого хлопця, а втратила героя. Жінка, яка перетворилася на воїна. Мати, яка опинилася зі своїм сином по різні боки барикад,– йдеться в анонсі фільму.

5. "Євромайдан. Чорновий монтаж"

 

Це збірка короткометражних фільмів молодих режисерів. Кожен із авторів по-особливому висвітлив події на Майдані, показавши різні сторони Революції Гідності.
Це фільм про три місяці революції, від обуреного протесту до народного єднання, від каструль на голові до кийків і бронежилетів. Від ейфорії перемоги до оплакування загиблих Небесної Сотні. Революція, як вибух пробудженої гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України,
– йдеться в повідомленні творців фільму.
Кінострічку показали у Швейцарії, Грузії, Угорщині, Литві, Чехії, Канаді, Швеції і навіть в Росії. На фестивалі в чеському місті Їглаві фільм отримав нагороду "Срібне око".



 

"Зима у вогні: боротьба України за свободу"
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
21 листопада 2013 року назавжди змінило історію українського сьогодення. Саме в цей день вперше почались мирні протести за євроінтеграцію. Сотні людей, а згодом уся свідома нація, повстали проти чинного режиму президента-втікача в надії змінити державу на краще.
Євромайдан – це знакова подія для українців. Його початок ознаменував прагнення створити справді європейську країну без корупції, брехні та політичних ігор. Суспільство зробило перший крок до Європи та показало рішучість своїх намірів. На жаль, українці заплатили за Майдан велику ціну...

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
21 листопада 2013 року назавжди змінило історію українського сьогодення. Саме в цей день вперше почались мирні протести за євроінтеграцію. Сотні людей, а згодом уся свідома нація, повстали проти чинного режиму президента-втікача в надії змінити державу на краще.
Євромайдан – це знакова подія для українців. Його початок ознаменував прагнення створити справді європейську країну без корупції, брехні та політичних ігор. Суспільство зробило перший крок до Європи та показало рішучість своїх намірів. На жаль, українці заплатили за Майдан велику ціну...

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy
21 листопада 2013 року назавжди змінило історію українського сьогодення. Саме в цей день вперше почались мирні протести за євроінтеграцію. Сотні людей, а згодом уся свідома нація, повстали проти чинного режиму президента-втікача в надії змінити державу на краще.
Євромайдан – це знакова подія для українців. Його початок ознаменував прагнення створити справді європейську країну без корупції, брехні та політичних ігор. Суспільство зробило перший крок до Європи та показало рішучість своїх намірів. На жаль, українці заплатили за Майдан велику ціну...

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy

четвер, 9 листопада 2017 р.

Сірники не чіпай - вогонь не закликай!



   В рамках тижня знань безпеки життєдіяльності на тему:"Сірники не чіпай - вогонь не закликай!"у бібліотеці оформлена тематична  виставка,
проведено зустріч з п'ятикласниками,в ході якої учні згадали й закріпили свої знання з правил пожежної безпеки,навчились, як правильно діяти в різноманітних надзвичайних та екстремальних ситуаціях.Бібліотекар у цікавій тадоступній формі  застерегла учнів від небезпечних забав із сірниками й запальничками.Діти з інтересом  переглянули документальний фільм "Служба 101. Поради від рятувальників щодо дотримання правил пожежної безпеки."

В Україні відзначають День писемності та мови

Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова - літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова -- мрійнику - жар-птиця,

Грішнику - спокута, спраглому - криниця.

А для мене, мово, ти - як синє море,

У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова - пісня стоголоса:

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо,

В ній криваві рими, сльози "Заповіту".

Я без тебе, мово, - без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь, у серці я несу в майбутнє

Незгасиму мову, слово незабутнє! 

                                                          Юрій Рибчинський

 У четвер, 9 листопада, в Україні відзначається  День української писемності та мови.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

В ній гроза травнева й тиша вечорова…

Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.
                                                                      П. Куліш




В ній гроза травнева й тиша вечорова…

  Мова-найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. 
                                                                     Панас Мирний                                                                                                           
Мова – це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова – це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.

Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...   
                                                                                  
                                                                    Панас Мирний                       

Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Українська мова була ще до того, як українські князі (починаючи від Аскольда та Діра) почали об’єднувати руські землі. Ще в 448 році візантійський мандрівник та історик Пріск Палійський записав у таборі гунів три слова: мед, страва, квас.
  
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
                                                              Олесь Гончар


Мова-серце нації

Ласкава, сонячна, грайлива,

 Прекрасна, дужа, гомінлива.

 Вишнева, чиста, росяниста,

 Легка, щаслива, промениста,

 Осяйна, зоряна, безмежна,

 Неподоланна, незалежна!

 Шевченкова, моя, Франкова,

 Вербова, дивно-калинова.

 Велика, горда, неповторна.

 Свята. Єдиная. Соборна.
Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Мова – це невичерпна духовна скарбниця, в яку народ безперервно вносить свій досвід, всю гаму свого розуму і почуття. Мова – це канва, на якій людина вишиває узори свого життя.
Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витерпівши наругу і найлютніших царських сатрапів та посіпак шляхетно-панських, і своїх панів та підпанків. Перетерпіла вона і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і ганебний із най ганебніших Емський указ 1876 року, який зовсім заборонив друкувати книги українською мовою.
Українська мова невіддільна від українського народу, від його історичного розвитку, від самої держави, від рідної землі.
Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків запорожців , незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців, феноменально мужніх юнаків-лицарів, які смертю хоробрих загинули під Крутами, відчайдушних воїнів УПА.
Мова — то душа народна!
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове, кохана,
материнська мова!
                                         Д. Білоус
Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова — це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав'язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.
Слово надто багато важить в житті, як відомо, воно може впливати на долю, воно вмить змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному із словників. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. Слушно згадати слова М. Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно.
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози вона хай буде!
 
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, до рідного народу, не вартий уваги і поваги. І це болить нам, тим, хто любить рідну Україну, рідну мову. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звіряємося у дружбі, словами ніжними відкриваємо серце коханій людині, словами гос­трими і твердими, «мов криця», даємо відсіч ворогові. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись рідною мовою, не знаючи і не вивчаючи її. Українська мова — це барвиста, запашна, нев'януча квітка, яка вічно квітне, долаючи час, кидаючи барвисту стрічку із давнини у май­бутнє. Вона виткана і червоною калиною, і синім барвінком, і вишне­вим цвітом та запашною рутою-м'ятою. Відомий поет і композитор Юрій Рибчинський із захопленням говорить про мову:
Мова наша, мова —
Мова кольорова.
В ній гроза травнева,
Й тиша вечорова...
Жодна країна світу, мабуть, не дозволила б нікому зневажувати, принижувати, визнавати другорядною свою мову.
Українська мова — це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції. Наше українське слово, хоча і вмирало з голоду, і бідувало, переслідувалось і заборонялось, але вистояло і відродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашій мові потрібен саме зараз вогонь любові й духовна міць.
Калиновою, солов'їною називають українські поети нашу мову. Кожен поет по-своєму, але, водночас, щиро, з синівською любов'ю звеличує рідну мову. Ось як В.Сосюра захоплюється мовою:
О мово рідна!
Їй гаряче серце
Віддав я недарма,
Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки тому, що цією мовою користується повсякденно, а й тому, що рідна мова — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі. З рідною мовою мають зв'язок найдорожчі спогади про перше слово, вимовлене в дитинстві, почуте з маминих вуст, затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого гурту, тихий шелест листя старої верби, під якою вперше зустрівся з коханою людиною:
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідне слово,
Живе український народ.
Мова народу — найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається.
Одна українська приказка говорить: «Ласкавими словами і гадюк чарують». Тож бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді і світ навколо стане кращим, добрішим.

пʼятниця, 27 жовтня 2017 р.

Дитяча вікторина

Молодь обирає здоров’я!

Жартівлива вікторина про здоров’я у вигляді тестів. 

Молодь обирає здоров’я! Дитяча вікторина
Уважно читай запитання та спробуй обрати правильні відповіді. А щоб вікторина про здоров’я була іще цікавішою, збирай друзів, діліться на команди та влаштуйте справжнє змагання. Інтелектуальні перегони з основ здоров’я покажуть, хто з вас насправді обирає здоровий спосіб життя, молодість і красу.
Дитяча вікторина "Молодь обирає здоров’я!"

Запитання

І. Всі лікарі пропагують прогулянки на свіжому повітрі. Для чого це?
  1. Щоб не заважати батькам займатися домашніми справами.
  2. Так зміцнюється здоров’я та загартовується організм.
  3. На вулиці більше можливості для спілкування з друзями.
  4. Вдома брудне повітря.
ІІ. Тобі звичайно ж добре відомо, що руки потрібно мити перед їжею та після відвідування туалету. А в якому випадку теж неодмінно треба помити руки?
  1. Після гри в комп’ютерні ігри.
  2. Після вживання їжі.
  3. Після гри зі домашніми улюбленцями.
  4. Після сну.
ІІІ. Що з перерахованого найбільше шкодить Твоєму здоровю?
  1. Щоденні прогулянки взимку.
  2. Спортивні змагання в літню спеку.
  3. Надмірне переймання калорійністю їжі.
  4. Недотримання правил особистої гігієни.
ІV. Здоровий, міцний сон — запорука гарного настрою і бадьорості протягом усього дня. Проте тривалість сну для людей різних вікових категорій різна. Скільки годин повинен спати підліток, аби бути здоровим?
  1. Не менше 8-9 годин.
  2. Скільки хочеться.
  3. Не важливо. Головне — лягати не пізніше 9-ї вечора.
  4. Хоча б 5-6 годин.
V. Всі ми вмиваємося зранку та миємо ноги увечері, тому що:
  1. Намагаємося позбутися мікробів.
  2. Не хочемо, щоб із нас сміялися оточуючі.
  3. Потрібно очистити шкіру від забрудненості. А ще це сприяє загартовуванню організу.
  4. Це — стародавня українська традиція.
Вікторина для дітей "Бережи своє здоров'я!"
VІ. Що з перерахованого найбільше шкодить здоровю людини?
  1. Шкідливі звички: паління, вживання спиртних напоїв.
  2. Ходіння босоніж по вранішній росі.
  3. Вживання зелених яблук.
  4. Пиття холодної води.
  5. Їжа, позбавлена вітамінів, з надлишком жирів та холестерину.
  6. Вживання солодкого.
  7. Прогулянки під час дощу.
VІІ. Заняття на тренажерах здобули всесвітню славу. Скажи, чому, займаючись на них, все ж не варто занадто сильно перенапружуватись?
  1. Підвищується ризик ураження серцево-судинної системи.
  2. Не залишиться сил на виконання домашніх завдань.
  3. Доведеться забагато випити води.
  4. Можна занадто сильно спітніти і застудитися.
VІІІ. Той, хто піклується про здоровя своїх зубів…
  1. Ніколи не їсть після холодного гаряче і навпаки.
  2. Полоще рот водою після кожного прийому їжі.
  3. Повністю відмовляється від солодкого.
  4. Намагається менше усміхатися та не встрявати у бійки.
  5. Чистить зуби вранці та ввечері.
ІХ. Дуже часто підлітки — в захваті від компютерних ігор. Скільки годин на день їм можна сидіти перед монітором, аби не нашкодити здоровю?
  1. Не більше 3-х годин в день
  2. Не більше 1-ї години.
  3. Не більше 2-х годин.
  4. Не важливо, головне — щоб батьки не помітили.
Х. Чай або каву перед сном не рекомендовано вживати лікарями. Чому?
  1. Вони занадто калорійні.
  2. Доведеться вночі вставати в туалет.
  3. У них мало вітамінів.
  4. Важче буде заснути.
Дитяча вікторина "Ми за здоровий спосіб життя!"
ХІ. Лікарі категорично проти довгих посиденьок за компютером і телевізором, тому що…
  1. Так витрачається багато електроенергії.
  2. Погіршується зір, постава, розхитується нервова система.
  3. В такому випадку техніка швидко ламається.
  4. В приміщенні виникає занадто сильне електромагнітне поле.
ХІІ. В якому випадку найбільш вірогідна побутова травма?
  1. При порушенні правил безпеки, неуважності, пустощах.
  2. За відсутності батьків удома.
  3. При поганому самопочутті.
  4. Коли в гості приходять друзі.
ХІІІ. Де потрібно зберігати небезпечні предмети (ножі, лаки, оцет, аерозолі, фарби, креми для взуття тощо), якщо в домі є маленька дитина?
  1. У місцях захищених від потрапляння світла.
  2. За побутовими приладами.
  3. На верхніх полицях.
  4. У закритих ключем шухлядках або приміщеннях (комора).
  5. На полицях біля умивальника.
ХІV. Що потрібно враховувати, збираючись до школи, щоб не застудитись:
  1. Гороскоп.
  2. Стан свого здоров’я.
  3. Відстань до школи.
  4. Стан взуття, одягу та самопочуття.
  5. Погодні умови, місце проведення уроків і температуру в шкільних приміщеннях.
ХV. Чому не можна штовхатися та бігати коридорами школи?
  1. Можна отримати за це на горіхи.
  2. Неодмінно отримаєш зауваження від вчителів.
  3. Класний керівник напише скаргу в щоденнику і батьки сваритимуть за погану поведінку.
  4. Можна вдарити когось, збити з ніг, випадково травмуватися, або травмувати інших.
Дитяча вікторина. Основи здоров'я

Відповіді на запитання вікторини про здоров’я

І. Відповідь 2.
ІІ. Відповідь 3.
ІІІ. Відповідь 4.
ІV. Відповідь 1.
V. Відповідь 3.
VІ. Відповідь 1 та 5.
VІІ. Відповідь 1.
VІІІ. Відповідь 1, 2, 5.
ІХ. Відповідь 2.
Х. Відповідь 4.
ХІ. Відповідь 2.
ХІІ. Відповідь 1.
ХІІІ. Відповідь 4.
ХІV. Відповідь 5.
ХV. Відповідь 5.
Дитяча вікторина "Що я знаю про здоровий спосіб життя"

80-ті роковини початку розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти("розстріляне Відродження")

У п'ятницю, 27 жовтня, відзначаються 80-ті роковини початку розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти в карельському урочищі Сандармох – тих, кого називають «розстріляним Відродженням».
Тоді у складі так званого Соловецького етапу, що складався з 1 111 ув’язнених, були розстріляні Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік, Микола Зеров, та багато інших видатних діячів української культури та науки.

Перший етап розстрілів розпочався 27 жовтня 1937 року і тривав з перервами до 4 листопада. Серед приречених на смерть громадян СРСР були й 290 українців. Найбільше розстрілів випало на перші дні листопада. 3 листопада було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у «розстрільних списках» – «українські буржуазні націоналісти». Таким чином, лише за один день поліг увесь цвіт української нації.
Кожен із загиблих був не тільки визначним фахівцем у своїй царині, але й видатною особистістю, постаттю «ренесансних» масштабів. Серед них – фундатор нового українського театру Лесь Курбас; один із найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний; Микола Куліш – драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр, редактор; Микола Зеров – лідер «неокласиків», надзвичайно тонкий науковець, поет, перекладач західноєвропейської та античної літератури; Матвій Яворський – історик, політичний діяч, академік ВУАН; Володимир Чехівський – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ та багато інших. Усі були молоді, в розквіті сил, переважно 36-50-ти років.
Їхні обірвані життя – не лише на совісті капітана Матвєєва, безпосереднього виконавця розстрілів (до речі, згодом також репресованого), але й на совісті тодішнього керівництва СРСР і безпосередньо Сталіна, адже саме він був одним із головних ініціаторів знищення України – України думаючої, творчої, сильної. Йому потрібна була слабка безвільна республіка з переламаним хребтом, цілком залежна від волі і примх «хазяїна», адже саме за таких умов і може існувати тоталітаризм.
Сандармох – лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія (площа близько 10 гектарів) стало братньою могилою для майже 10 тис. розстріляних у 30-х роках органами НКВС людей 58 національностей. Серед жертв – переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Місце масових страт людей віднайшли громадські активісти в липні 1997 року.


27 жовтня 1997, у 60-ті роковини злочину сталіністів, у Сандармоху вперше провели Дні пам’яті. У них брала участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Тоді ж було встановлено дерев’яний український хрест. 2004 року Товариство української культури «Калина» коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик). Звісно, всі розстріляні були згодом реабілітовані, проте їхню відсутність, «вирваність» (спочатку фізичне знищення, а потім багаторічне замовчування, заборону навіть згадки їхніх імен) з історичного контексту життя країни і народу, Україна відчуває й досі – це страшна і непоправна втрата.