12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики. День працівників ракетно-космічної галузі України

Враховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки і впровадження високих космічних технологій в народне господарство, Указом Президента України № 230 від 13 березня 1997 року в Україні оголошено свято, що відзначається щорічно 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України. 

Людину завжди надихало небо і зірки, з тих самих пір, як вона стала усвідомлювати себе. «Ното Sapiens» завжди хотів літати в небі як птах, а вдивляючись у темні глибини космосу, де таємничо мерех­тіли зірки, йому не давали спокою питання: «Чи самотній він у Все­світі? Що там навкруги? Чи є там інші цивілізації? Чи існують інші планети?.... »

Уперше побачити Землю з висоти пташиного польоту людина мог­ла тільки з винаходом повітряної кулі — 1783 р., а з винаходом літа­ка така можливість з'явилася практично у всього людства.

Саме наприкінці XIX — на початку XX сторіч повітроплаванню, що бурхливо розвивається (крім повітряних куль у небі з’явилися  перші дирижаблі), і авіація, яка тільки-но почала народжуватись, дали поштовх усім мрійникам у світі, воскресивши прекрасну мрію про польоти до інших світів.

Саме тоді й зародилося бажання осягнути невідомий Всесвіт та дізнатися про його приховані таємниці. Ось так і з’явився  космонавт, який пройшовши всі випробування, першим облетів нашу планету.

9 грудня 1959 року Гагарін написав заяву з проханням зарахувати його в групу кандидатів в космонавти. Крім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, всього двадцять осіб. Вони були кращими пілотами країни, претендентів відбирав Сергій Корольов, важливими були зріст, маса і здоров'я. Старт планувалося призначити між 11 і 17 квітня 1961 року. Того, хто полетить в космос, визначили в останню мить, на засіданні державної комісії, ними стали Гагарін і його дублер Герман Титов. Було підготовлено три повідомлення ТАРС про політ Гагаріна в космос. Перше - «Успішне», друге на випадок, якщо він впаде на території іншої країни або в Світовому океані «Звернення до урядів інших країн» з проханням допомоги в пошуку, і трете — «Трагічне», якщо Гагарін не повернеться живим.

Старт корабля «Восток» був здійснений 12 квітня 1961 року в 09:07 з космодрому Байконур. Корабель вийшов на не розраховану високу орбіту.
Виконавши один оберт навколо Землі в 10:25:34 на 108 хвилині, плановий політ був завершений.

  Політ людини у Всесвіт – велика подія в історії людства. Політ Юрія Олексійовича Гагаріна показав, що людина може підкорити Всесвіт, може зберегти нормальне психічне здоров’я і працездатність на всіх етапах космічного польоту – при польоті на ракеті, в стані невагомості і в апараті, який спускається. Це дало величезний поштовх і саме з того часу й почалося вивчення космосу і Всесвіту.

Незалежна Україна упевнено увійшла до складу космічних держав світу завдяки сформованому науковому і виробничому потенціалу космічної галузі - в спадщину від Радянського Союзу залишилася майже третина космічного промислового потенціалу, що створювався на протязі 40-річної участі українських підприємств у всіх основних космічних проектах.

Павло Попович став не тільки першим українцем в космосі. Він вперше під час польоту дав справжній космічний концерт - сильним і чистим голосом проспівав українську пісню «Дивлюсь я на небо ...». Він знав, що його слухають на Землі, і що це улюблена пісня головного конструктора Сергія Корольова.
12 квітня - день початку епохи пілотованих космічних польотів - спільне свято, що з'єднує минуле, сьогодення і майбутнє людей Землі.

Фотодокументи з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Вибір підручників

З 20 березня до 14 квітня 2017 року педагогічні колективи ЗНЗ ознайомлюються з електронними версіями оригінал-макетів підручників, яким за результатами І етапу Конкурсу надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», що розміщені в Репозитарії навчальних матеріалів (далі – Репозитарій) за адресою http://repository.imzo.gov.ua, і надають пропозиції керівнику ЗНЗ для прийняття рішення щодо вибору підручників з кожної назви підручників, які пропонуються для використання в цьому навчальному закладі. Це здійснюється для того, щоб на 2017/2018 навчальний рік до кожного ЗНЗ надійшли друковані примірники саме тих підручників для 9 класу, які будуть обрані цим навчальним закладом.

Міжнародний день щастя

  20 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день щастя. Таке свято було започатковане ООН у 2012-му році й покликане підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним почуттям для всіх людей нашої планети.  Бажаю всім щастя, посмішок і гарного настрою.

Попередні підсумки акції

 Бібліотечний фонд поступово поповнюється новими книгами!!!

Щира подяка за благодійні пожертви на поповнення книжкового фонду бібліотеки колективам  2-А, 2-Б,3-А,3-Б та 11 класів,а також 32 учням з різних класів за індивідуальні подарунки

Сподіваємося на вашу участь в акції!

2017 рік - рік Української революції 1917–1921 рр.

Українська революція — низка подій, пов’язаних із національно-визвольною боротьбою українського народу в1917–1921 роках. Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. Загалом Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності

Указом Президента України 2017 рік проголошено роком Української революції 1917–1921 років. Цим указом одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки визначено вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917–1921 років. Про це йдеться на сайті глави держави. В указі передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам’яті подій початку ХХ століття. Зокрема, заплановано встановити пам’ятники й пам’ятні знаки, провести тематичні виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновити експозиції музеїв, здійснити публікацію наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917– 1921 років. Президент України доручив ужити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року.
Пропоную згадати найважливіші події Української революції 1917–1920 років.

ДЕСЯТЬ МІФІВ ПРО УКРАЇНСЬКУ РЕВОЛЮЦІЮ

ПОДІЇ І ЛІДЕРИ. ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Українська Центральна Рада

16 (3) березня в клубі «Родина» Товариства українських поступовців зібралося понад 100 представників київських українських організацій, де й виникла ідея створення Української Центральної Ради. УЦР стала представницьким органом українських демократичних сил та очолила національно-демократичну революцію в Україні. Головою заочно обрали М. Грушевського, який на той час іще не повернувся до Києва з Москви, де він добував своє заслання. Заступниками голови стали Ф. Крижанівський (від кооперативного руху) та Д. Дорошенко (член Товариства українських прогресистів).

100-тисячна маніфестація на Софійській площі

19 березня 1917 року в Києві відбулася 100-тисячна маніфестація, яку ініціювала Центральна Рада та яка закінчилася вічем, що підтримало резолюцію про автономію України. 6–8 (19–21) квітня в Києві відбувся Всеукраїнський національний з’їзд, на якому були присутні близько 900 депутатів від різних українських політичних, громадських, культурно-освітніх та професійних організацій. На з’їзді депутати обговорили різні аспекти національно-територіальної автономії України, ухвалили рішення про створення крайової влади та вироблення проекту автономного статуту України, обрали 118 членів Української Центральної Ради.

ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд

Його було скликано з ініціативи Українського генерального військового комітету (УГВК). У Київ, незважаючи на заборону військового міністра Тимчасового уряду О. Керенського проводити форум, прибуло дві з половиною тисячі делегатів, які представляли близько 2 млн військових-українців. Делегати схвалили діяльність УГВК, визначили заходи з українізації військових частин, обрали Всеукраїнську Раду військових депутатів та висунули вимогу негайного запровадження автономії України.

І Універсал УЦР

Появі І Універсалу передували переговори з Тимчасовим урядом, що відбулися в травні 1917 року в Петрограді. Коли вони провалилися, Центральна Рада перейшла в наступ і видала І Універсал, яким заявила про намір проголосити автономію України. 28 (15) червня було створено виконавчий орган влади — Генеральний секретаріат. Тимчасовий уряд було поставлено перед фактом, ігнорувати який стало неможливо. За час, що минув після приїзду української делегації до Петрограда, ситуація кардинально змінилася на користь української сторони. 29 (16) червня Тимчасовий уряд змушений був видати відозву «До українського народу», у якій фактично погоджувався виконувати вимоги, які висунула Центральна Рада.
ІІ Універсал УЦР
Для порозуміння із Центральною Радою Тимчасовий уряд направив до Києва делегацію в складі міністрів О. Керенського, І. Церетелі та М. Терещенка. Під час переговорів 11–13 липня (28–30 червня) вони погодилися визнати виконавчий орган Центральної Ради — Генеральний секретаріат найвищим органом влади в Україні та зі свого боку зажадали від УЦР ввести до її складу представників від національних меншин, які проживали в Україні, — росіян, євреїв та поляків. Їм віддали 30% місць у Центральній Раді, що перетворило її з національної на територіальну представницьку організацію. Було досягнуто угоди про підготовку Статуту автономної України — її тимчасової конституції. Основні домовленості сторін, узгоджені під час переговорів, було зафіксовано у двох паралельних документах: декларації Тимчасового уряду та ІІ Універсалі УЦР, які було остаточно затверджено 16 (3) липня.
Утворення Української Народної Республіки
20 жовтня (2 листопада) в Києві розпочав роботу ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд. На з’їзді один із лідерів українських есерів виступив із критикою з приводу компромісної політики Центральної Ради, а також закликав «утворити власними силами Українську Демократичну Республіку». В. Винниченко заявив, що генеральні секретарі не є чиновниками Тимчасового уряду, а сам Генеральний секретаріат непідзвітний Тимчасовому уряду, а лише українській демократії, що його породила.
ІІІ Універсал УЦР
Центральна Рада 7 (20) листопада ухвалила ІІІ Універсал, у якому йшлося про створення Української Народної Республіки у федеративному зв’язку з Російською Республікою, націоналізацію землі, запровадження 8-годинного робочого дня й державного контролю над виробництвом, розширення місцевого самоврядування, забезпечення свободи слова, друку, віросповідання, зборів, союзів, страйків, недоторканності особи та житла, скасування смертної кари.
ІV Універсал УЦР
11 (24) січня 1918 року Мала Рада ухвалила ІV Універсал, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки. У документі було сказано: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».
Берестейський мир
27 січня (9 лютого) УНР і Центральні держави (військово-політичний блок в Європі під час Першої світової війни, до якого входили Австро-Угорщина, Німеччина, Османська імперія та Болгарське царство) підписали мирний договір. Кордони між УНР та Австро-Угорщиною збігалися з довоєнними між Російською імперією та Австро-Угорщиною, а в межах передбачуваної Польщі їх мала остаточно визнати спільна комісія на підставі «етнографічних відносин і з узгодненням бажань населення». Сторони висловили бажання жити в мирі й дружбі, відмовилися від взаємних претензій на відшкодування збитків, завданих війною, зобов’язалися відновити економічні відносини, установлювати паритетні курси національних валют, провести обмін військовополоненими та надлишками сільськогосподарських, промислових товарів.
Українська держава
29 квітня Центральна Рада затвердила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Того самого дня на Всеукраїнському з’їзді хліборобів, який зібрав близько 6,5 тис. делегатів, П. Скоропадського було проголошено гетьманом України.
Український національний союз
На початку серпня українські політичні партії та громадські організації на базі Українського національно-державного союзу створили Український національний союз. УНС проголосив своєю метою утворення суверенної демократичної Української держави парламентського типу, а тактичною лінією — створення єдиного національно-демократичного фронту.
Директорія
13 листопада на засіданні Українського національного союзу було сформовано Директорію в складі В. Винниченка (голова), С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського. До середини грудня війська Директорії зайняли всю територію України, крім Східного Донбасу та міст Приазов’я. 26 грудня Директорія призначила уряд Української Народної Республіки, до складу якого ввійшли представники всіх політичних партій, що об’єдналися в УНС.
Акт злуки
22 січня 1919 року в Києві, на Софіївській площі, було проголошено Акт соборності — возз’єднання УНР і ЗУНР. Хоча Західноукраїнська Народна Республіка й перетворювалася на Західну область УНР, на її території продовжувала функціонувати своя система влади.

14 березня-день визволення Новоархангельська від нацистських загарбників

Сьогодні на Новоархангельській землі велике свято!

Саме 14 березня 1944 року, в результаті кривавих боїв, від фашистів було звільнено Новоархангельський район. Пам’ять про героїв-визволителів живе в серцях вдячних нащадків, тому Новоархангельськ, як гідний спадкоємець урочисто відзначає 73-ту річницю звільнення краю та низько схиляє голови перед героями.
30 липня 1941 року німецькі загарбники захопили Новоархангельськ. Більше двох з половиною років (31 місяць і 12 днів) селище було окуповане. Неволю, муки принесли новоархангельцям фашистські орди. Вони катували людей, гнали в Німеччину на каторжні роботи, грабували і спалювали хати. 1056 жителів району опинилися в далекій чужині за колючим дротом. В селі фашисти створили 2 табори військовополонених, та на цьому не припинилися звірства, 1254 було розстріляно, над 322 жорстоко познущалися.
Але терор окупантів не зміг зламати людей. Боротьбу проти німецьких поневолювачів організувала партійна організація. Для підпільної роботи в тилу ворога були залишені К.А.Тимофєєв, Ю.А.Фрединський, Г.З.Кондратьєв, А.Л.Ткаченко, вони з честю виконали свій обов’язок перед Батьківщиною.