Нетрадиційні форми і методи проведення уроків

Нетрадиційні форми і методи проведення уроків

Не сама дитина має пристосувати себе

до наших методів, а навпаки, наші методи

мають бути пристосовані до кожної дитини.

                    “ Нова школа соціального виховання ”

https://sites.google.com/site/interaktivmetod/home http://istoryk.at.ua/forum/31-1627-1 http://lenakogyt.blogspot.com/p/blog-page_9003.html http://www.yrok.net.ua/publ/nestandartni_uroki_v_pochatkovij_shkoli/8-1-0-503 https://bohdan-books.com/catalog/book/102728/ http://www.bestreferat.ru/referat-214246.html • Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): ae.lib.narod.ru• Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru • Антична література: http: pergam.chat.ru • Електронна бібліотека "Джерело": ukrlib.com • Електронна бібліотека класичної літератури – http://www.klassika.ru • "Літературна газета" – http://www.lgz.ru • Сучасна і класична поезія – http://sttihi.net.ru • Електронна поетична бібліотека – http://article.da.ru Існує кілька поглядів на нестандартний урок. На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню [1, с.65]. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи [7, с.31]. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [17, с.62]. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології [13, с.11]. Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Аналіз робіт науковців (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко, Н. Стяглик, Г. Тарасенко, В. Шпак), методистів (В. Авер’янова, Д. Вельбрехт, В. Заворотнюк, Г. Лисенко, Л. Лухтай, Н. Токар, В. Лекіна), ознайомлення з досвідом роботи педагогів-практиків (В. Бутрім, І. Волкова, І. Гурєвич, Н. Гордуз, В. Демчук, Л. Доренська, Л. Козоріз, Г. Крупська, О. Митник, І. Мушак, І. Опанасець, Т. Пасічник, П. Пашаніна, Л. Пензар, О. Полєвікова, Л. Тумакова, Т. Шафрай та ін), дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній старшій школі, можна згрупувати наступним чином: • бінарні уроки; • віршовані (римовані) уроки; • інтегровані (міжпредметні) уроки; • уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок - круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок - прес-конференція, урок - проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст); • уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок "Слідство ведуть знатоки", урок "Що? Де? Коли?"); • уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок - огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок); • уроки-змагання (урок - брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД - конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК - конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок - мозкова атака, урок-турнір); • уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож); • уроки - сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок - картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок - усний журнал).

Все про Новоархангельський район

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

На допомогу 3 - класникам Скоромовки

Летів шпак через попів мак, ніс мірку гороху без черво­точини, без надчервоточини.

Побіля Прокопа паляниці пекла.

Наш полковник полковникував, поки виполковникувався.

Я припесу рядно, а ти занеси рядно.

Перепіл підпадьомкає, перепілка перепідпадьомкає, а ма ленькі перепеленята перепідпідпадьомкають.

Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята.

Їхали крамарі, стали на горі та й забалакались про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.

Не йди попри Прокопові ворота, попри Прокопишині.

Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшен тами.

Через грядку гріб тхір ямку.

Ворона проворонила вороненя.

Улас у пас,
Панас у вас.

Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і кришенята.

Коваль кував коня,
Кінь коваля копитом,
Коваль коня кнутом.

Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.

Кричав Архип,
Архип охрип.
Не треба Архипу
кричати до хрипу.

Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли,
Пилип плаче

Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас, з'їв все нараз.

Пиляв Пилип поліна із лип,
Притулив пилку Пилип.

Босий хлопець
Сіно косить.
Роса росить
Ноги босі.

Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок —
Сорок морок.

Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак пісню півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я

На допомогу 3-класникам Прислів'я про мову

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Дурний язик — голові не приятель.

• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.

• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.

• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.

• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.

На допомогу 3 - класникам

Українські народні жартівливі пісні

 Жартівливі пісні — жанр українського музичного фольклору, що характеризується жартівливим чи сатиричним змістом. Жартівливі пісні беруть початок у твор­чості співців-скоморохів, згодом складалися кобзарями, лірниками, бурсаками, мандрівними дяками, козаками та ін., виконувалися на вули­цях, на вечорницях, гулянках, забавах, танцях, розважальних народних зібраннях тощо.
Найчисельніша група жартівливих пісень оспівує різні етапи взаємин парубка й дівчини: заклик на вулицю («Добри­вечір, дівчино, куди йдеш?»), залицяння («Ой я, молода, на базар ходила»), побачення («Якби мені не тиночки»), освідчення («Та не люблю я ні Стецька, ні Грицька»), сватання («Ой ти гарний, Семене»).
Інша чисельна група присвячена тонкощам сімей­ного життя: порівняння його до й після одру­ження («Казав мені батько»), суперечки й сварки («Била жінка мужика»), нерівний шлюб («Задумав дідочок»), зрада («Я ж тебе, Галю, не лаю»), вади характеру — безгосподарність, скупість, неохайність тощо.
http://poetry.uazone.net/humour.html
http://proridne.com/content/%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96/

 На допомогу 6-класникам із всесвітньої історії  

Асирія 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F

Халдейське царство

http://ukrmap.su/uk-wh6/1115.html

9листопада - День писемності та мови

 

 

У листопаді в читальному залі бібліотеки можна було почути і прочитати вірші та  вислови відомих людей про українську мову, її милозвучність та багатогранність.Була організована та представлена увазі читачів виставка літератури в рамках проведення місячника української писемності та мови « О рідне слово, хто без тебе я ?» . З учнями 11 класів проведено годину спілкування «Краса і багатство української мови» , в ході якої випускники поглибили свої знання про історію розвитку рідної мови і про нищення її за останні 400 років. 

https://www.youtube.com/watch?v=P_jSiN1YguU 

https://www.youtube.com/watch?v=SJk7U9_1lK8 

https://www.youtube.com/watch?v=m0f2_cZ2XVM